ДИСКУСІЇ З ПРИВОДУ ДВОХ ЗАСТУПНИКІВ ОБЛРАДИ ЗАКІНЧИЛИСЯ?
Головну інтригу останніх місяців у роботі обласної ради – бути чи не бути двом заступникам голови – здається, знято...
Головну інтригу останніх місяців у роботі обласної ради – бути чи не бути двом заступникам голови – здається, знято. На VI сесії облpади за скасування посади другого заступника проголосувало 40 депутатів – на голос менше від мінімуму, при якому рішення вважалося б прийнятим.
Олександр ПИРОЖИК
КУДИ ПІДУТЬ ГРОШІ ОБЛАСНОГО БЮДЖЕТУ На узгоджувальній раді представники депутатських фракцій досягли згоди, що насамперед сесія розгляне нагальні фінансово-економічні питання, зокрема внесе зміни до бюджету на поточний рік. Особливих зауважень щодо проекту рішення з цього питання, яке представив начальник обласного фінансового управління Ігор Никитюк, не було, – проект рішення детально аналізувався на засіданнях бюджетної комісії та колегії ради. До обласного бюджету внесли зміни щодо розподілу понад мільйон 90 тисяч гривень субвенції на здійснення заходів з передачі житлового фонду та об’єктів соціально-культурної сфери Міноборони у комунальну власність. Передбачено суми на будівництво нового водозабору у селищі Мар’янівка на Горохівщині, придбання котла для опалення приміщення Замличівської сільради Локачинського району, перепоховання в Грузії останків Героя Радянського Союзу Чічіко Бенделіані. Обласна рада надала дозвіл облдержадміністрації використовувати кошти резервного фонду для відшкодування втрат особистих селянських господарств, що постраждали внаслідок стихійного лиха у серпні-вересні цього року. У зв’язку зі зміною структури держадміністрації змінено назву головного розпорядника коштів обласного бюджету: “капітальними” грішми тепер розпоряджатиметься не управління капітального будівництва, а головне управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, на чолі якого голова облдержадміністрації Володимир Бондар бачить колишнього луцького міського голову Антона Кривицького... Дискусія виникла щодо необхідності виділення коштів для здійснення депутатської діяльності. Депутати Олег Кіндер (а на засіданні колегії Дмитро Дремух) наголошували, що до них часто звертаються виборці, яким необхідні матеріальна допомога або ж кошти на лікування. “Дехто з них уже залишив цей світ, допомоги від нас так і не дочекавшись”, – констатували депутати. В уточненому бюджеті таких коштів знову не передбачили. Депутати погодилися, що 120 тисяч гривень на ці потреби будуть вишукані за рахунок очікуваного перевиконання обласного бюджету. Сесія затвердила склад Ради з питань території пріоритетного розвитку в області у кількості 11 осіб, запропонований Нововолинською міською радою. Раду очолив заступник голови облдержадміністрації Василь Дмитрук, заступником став Нововолинський міський голова Віктор Сапожніков. Анатолій Грицюк погодився зняти з проекту рішення пункт, який давав йому можливість запропонувати внести у члени ради 4 додаткові кандидатури. За поданням голови облдержадміністрації Володимира Бондара внесено зміни до порядку призначення керівників комунальних підприємств області: відтепер обласна рада розглядатиме кандидатури, запропоновані головою облдержадміністрації, а не керівниками відповідних управлінь.
СКІЛЬКИ “КОШТУЄ” ПОСАДА ЗАСТУПНИКА? Кульмінацією став розгляд питання про внесення змін до структури і чисельності виконавчого апарату ради. Сергій Слабенко вимагав відмінити пункт червневого рішення обласної ради у частині затвердження в структурі виконавчого апарату ради посад двох заступників голови. Таку вимогу підтримали депутати Андрій Турак, Ігор Гузь, Петро Пронь. Останній запропонував Володимиру Банаді самому написати заяву про звільнення з посади заступника і вичерпати конфлікт... У відповідь Володимир Банада наголосив, що згідно з Європейською хартією про місцеве самоврядування, яку у грудні 1997 року ратифікувала Україна, місцеві органи влади є незалежними від будь-яких інших гілок влади, у тому числі в питаннях визначення структури, чисельності і витрат на утримання виконавчого апарату. Одеська облрада має шість заступників, Харківська – чотири, багато інших – по три... Володимир Банада поінформував про судові перипетії навколо розгляду справи. З його слів, рада надала суду понад 100 примірників документів, які свідчать про пріоритет представницького органу щодо визначення структури ради. Вивчивши їх, суд відклав розгляд справи до грудня, надавши можливість сторонам з честю вийти з конфлікту – знайти порозуміння і укласти мирову угоду. Бо всі аналогічні справи, зокрема в Ужгороді, Рівному, Тернополі, Івано-Франківську, обласні ради виграли. Натомість лідер новоствореної фракції “Перспектива” Андрій Турак вирішив оперувати цифрами. З його слів, з усіма надбавками, доплатами і преміальними місячний фонд зарплатні заступника голови ради становить 11 тисяч 257 гривень. А з допомогами на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та нарахуваннями – 215 тисяч 121 гривня на рік. Анатолій Грицюк з цим не погодився, заявивши, що преміальні голові та його заступникам не нараховуються. Порівняно з IV cкликанням місячний фонд зарплати на утримання апарату ради зменшено на 10 тисяч гривень. На його думку, в минулій каденції плата за утримання апарату була надмірною. Це підтвердила і начальник фінансового відділу облради Валентина Попович. Вона наголосила, що зарплата працівників – конфіденційна інформація. Проте на вимогу депутатів повідомила: місячна зарплата Володимира Банади становить 8 тисяч 932 гривні. Слова попросив народний депутат України від Партії регіонів Анатолій Горбатюк. Він повідомив, що у столичних “ешелонах влади” нині розглядається питання про прийняття закону, згідно з яким виконавчі апарати місцевих рад формуватимуться залежно від кількості виборців, які цю раду обирали. Передбачається, що в облрадах, де налічується до мільйона виборців, обиратиметься один заступник голови, до трьох мільйонів – два, більше трьох – три заступники. На його думку, щоб після прийняття такого закону обласній раді не довелося повертатися до цього питання знову, волинянам ліпше відразу відмовитися від посади другого заступника. Депутат Микола Потапчук натомість запропонував, аби за аналогією з сусідами-львів’янами скоротити не посаду заступника голови облради, а посаду заступника голови облдержадміністрації, мовляв, у пана Бондара їх забагато. А “волинський нострадамус” Феофан Музика закликав не скорочувати посаду другого заступника тому, що треба “зберегти обласну раду сильною”, бо “десь у лютому-березні будуть нові вибори”... Після того, як голова обласної ради закликав колег “голосувати по-людськи, по совісті і по честі”, пропозиція скоротити посаду заступника набрала 40 голосів. Обидва заступники залишились у своїх кріслах...
ЗЕМЛЯ І МАЙНО ТУРБУЮТЬ ОДНАКОВО... Після цього кульмінаційного моменту обласна рада запрацювала чітко і злагоджено. За якихось півтори години депутати спромоглися прийняти понад півтора десятка рішень. Сесія розглянула ряд питань про передачу, списання та відчуження основних засобів, дала згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад 100 відсотків акцій ВАТ “Волинська обласна друкарня”. Це підприємство уряд запрононував включити у перелік об’єктів, які підлягають приватизації у 2007 році. Статус комунальної власності, на думку депутатів, стане на заваді приватизації друкарні. Облрада погодилася безкоштовно передати з обласної комунальної власності у комунальну власність Луцька гуртожитки на проспекті Відродження, 51 і Потебні, 60а, які перебувають на балансі Волинського державного училища культури і мистецтв, аби жильці мали змогу приватизувати своє житло. Начальнику обласного управління культури доручено в місячний термін забезпечити відповідну передачу гуртожитків. Сесія прийняла також декілька звернень до центральних органів влади, що стосуються підтримки аграрного сектора. Волиняни вважають, що зміни до Закону “Про податок на додану вартість” щодо сільгосппідприємств, зокрема збільшення відрахувань на 20 відсотків з фонду оплати праці платників фіксованого податку є згубними для аграрного сектора економіки і потребують відміни. Обласна рада також звернулася до Верховної Ради з проханням переглянути ставки земельного податку, встановлені Законом “Про податок з доходів фізичних осіб”. Як альтернативу існуючій системі оподаткування, волинські депутати пропонують переглянути ставки земельного податку, визначивши їх у грошовому еквіваленті з розрахунку 2 центнери жита з одного гектара земель особистого селянського господарства.