Не стало дружини засновника волинського музею-скансену - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.40 € 32.19
Не стало дружини засновника волинського музею-скансену

Світла пам’ять.

Фото з фейсбук-сторінки Олександра Середюка.

Не стало дружини засновника волинського музею-скансену

Світла пам'ять і щирі співчуття родині!

6 грудня перестало битися серце вчителя і педагога, біолога і еколога Ганни Яківни Середюк.

Сумну звістку повідомив на своїй сторінці у фейсбуці її чоловік Олександр Середюк. 

« Сьогодні о 2 ночі перестало битися гаряче і полум’яне серце вчителя і педагога, біолога і еколога, інженера людських душ – Середюк Ганни Яківни», – написав він. 

Пам’ять про неї залишиться у серцях багатьох її вихованцях.

Ганна Яківна народилась 6 липня 1953 року в селищі Шацьк, Шацького (тоді Любомльського) району, Волинської області. В комуністичній партії не перебувала.

З 1972 по 1977 рік навчалась на біологічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, по закінченню якого одержала спеціальність – біолог, викладач біології і хімії.

Трудову діяльність розпочала відразу ж після закінчення Шацької СШ школи.

З жовтня 1970 року по серпень 1971 року працювала робітницею кондитерського цеху їдальні Шацького лісового технікуму; з серпня по грудень 1971 року - робітниця Шацького відділення Любомльського міжколгоспбуду; з грудня 1971 року по серпень 1972 року – касир Шацького відділення Держбанку СРСР; 1972 -1977 року – навчалась стаціонарно на біологічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка.

Під час навчання в університеті брала участь у Всесоюзних наукових конференціях (м. Кіров, Росія – 1976р; м. Вільнюс, Литва – 1977р.), де виступала з науковими доповідями по проблемах екології і охорони навколишнього природного середовища.

З 1977 по 1983 роки працювала молодшим науковим співробітником лабораторії масових аналізів Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції. З 1983 по 1988 рік - вчитель біології Маяківської (Княгининської) середньої школи Луцького району, а з відкриттям у вересні 1988 року Рокинівської ЗОСШ, перейшла на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи і, за сумісництвом - вчителя біології та екології до 2011 року.

Під час роботи в школі, з 1985 р. по 2009 р., очолювала районне методичне об’єднання вчителів біології Луцького району, з 1988 по 2010 р.р. – член журі обласних олімпіад з біології. З 1989 року, першою в області, за власною програмою, започаткувала викладання курсу „Екологія » в школах. В 1994 році, вперше в районі, започаткувала роботу МАН (Малої академії наук) в Рокинівській школі. Була ініціатором і організатором створення агроекологічного ліцею на базі Рокинівської ЗОШ І – ІІІ ступенів - розробила методичне забезпечення функціонування ліцею (структура, навчальні плани, програми спецкурсів); організовувала методичний супровід навчально-виховного процесу. Була активним членом обласної творчої групи вчителів біології з питань інноваційних технологій навчання, а також активним членом обласної творчої групи керівників шкіл з питань впровадження новітніх технологій навчання і управління навчально-виховним процесом. ЇЇ учні були переможцями і призерами районних (постійно), обласних, республіканських (двічі) олімпіад з біології.

За роботу на освітній ниві двічі удостоєна почесного звання: у 1990 році - „Відмінник народної освіти СРСР »; у 2001 році - „Відмінник освіти України ». Неодноразово відзначена Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (2001р., 2006р.), Волинської обласної ради (1999 р.), управління освіти Волинської обласної адміністрації (1990, 1993,1995, 2005, 2007, 2008, 2009 р.р.). За 28 років педагогічної діяльності вивчила і виховала сотні юнаків і дівчат, які стали спеціалістами різних галузей і добродіями у житті.

З вересня 2011 року змушена піти з улюбленої школи і стати провідним науковим співробітником Музею історії сільського господарства Волині – скансен до початку «рейдерської атаки» на музей, 2017 року. Під її керівництвом в музеї було оформлено унікальний зал «Природа Волині та екологія» площею 83 кв.м. Створила авторську виставку «Традиції молочного скотарства Волині», яка отримала високу оцінку в Департаменті АПК Волині. Написала сценарії та зуміла організувати кіно-відео зйомки декількох науково-популярних фільмів. Започаткувала «Екологічну стежку» на території Рокинівського денропарку, у якому провела повну інвентаризацію флори парку, зафіксувавши 136 видів декоративних дерев і кущів. Була активним учасником етнографічних експедицій по виявленню, вивченню та реставрації пам’яток дерев’яної архітектури. Її авторські екскурсії користувались надзвичайною популярністю серед відвідувачів Музею-скансен Волині і були неповторні та емоційні.

Завжди ініціативна і творча, небайдужа була до громадських і суспільних проблем. Її захоплення - подорожі. До 2000 року подорожувала з рюкзаком за плечима з друзями і учнями по Кавказу, Карпатах, Волині. Разом з чоловіком і однодумцями організовували роботу першого обласного туристичного клубу у м. Луцьку «Олімп», перші обласні масові сходження на г.Говерлу, так звані тоді „ Говерляни». Захоплення спортом, яке прищепили їй вчитель фізкультури Семенюк В.М.. та тренер з греблі на байдарках і каноє Т.Ю. Шевченко (нині Заслужений тренер України), збереглись на все життя. Разом із сім’єю стала учасником І Всесоюзної спартакіади профспілок в номінації «Тато, мама і Я - спортивна сім’я» (м. Москва 1989р., ), чемпіон області у своїй віковій групі з плавання брасом (2012р., 2014р.,)

Одружена з 1976 року. Має двох повнолітніх дітей, які проживають окремо: син - Середюк І. О. – економіст-кібернетик, математик; дочка – Середюк (Баранська) О. О. – лікар-педіатр. Виростають і троє внуків, одна з яких навчається у ліцеї в США, здобувши на Всеукраїнській олімпіаді іменний Грант.

«У її передчасній смерті, в деякій мірі, бачу і свою вину. Понад 20 років я не приносив їй зарплати, бо всі зароблені кошти вкладав у Музей-скансен. Не купував жодного разу путівки до санаторію чи будинку відпочинку, щоб вона змогла поправити здоров’я, провести профілактичні заходи. Музей є, а улюбленої дружини вже не має… Проте пам’ять про неї залишиться у серцях багатьох її вихованців», – написав Олександр Середюк. 

 
 
 
 
 
 

Читайте також: У Луцьку викинулася з вікна мама дівчинки, яка померла від отруєння каштанами

Джерело: Фейсбук.