Двадцять вісім учнів з районів і міст Волині стали в минулому навчальному році призерами Всеукраїнських олімпіад з різних предметів...
Двадцять вісім учнів з районів і міст Волині стали в минулому навчальному році призерами Всеукраїнських олімпіад з різних предметів.
А ще сімнадцять їхніх ровесників здобули перемогу на конкурсах-захистах наукових робіт Малої академії наук. Вперше для цієї категорії учнів було встановлено стипендії Президента України Віктора Ющенка. П’ятнадцять юнаків і дівчат, які підкорили вершини знань з тих чи інших предметів, удостоєні цієї почесної відзнаки. Кожному з п’ятнадцяти було вручено депозитну картку банку «Надра» і щомісяця протягом нинішнього навчального року перераховуватимуть з Міністерства освіти і науки України понад 400 гривень. За неофіційними даними, кількість волинських школярів, що отримують президентську стипендію, — четверта в Україні. Попереду учні Києва, Харкова та Дніпропетровська. В числі стипендіатів учень одинадцятого класу Сенкевичівської загальноосвітньої школи Горохівського району Олег Киричук. На минулорічній Всеукраїнській олімпіаді з історії він став абсолютним переможцем, зайняв перше місце з великим відривом від своїх суперників.
Анастасія ФІЛАТЕНКО
Перше, що почули від директора Сенкевичівської школи Марії Олександрівни Сироватки, — жаль, що Олег Киричук навчається тут вже останній рік. Хоч школа мала і має своїх переможців олімпіад — районних та обласних, відмінників, все ж Олег був найкращим. Досить сказати, що коли він навчався в класах, учні яких ще не мали права брати участь в олімпіадах, був серед учасників конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Так вже повелося, що, починаючи з цього конкурсу у п’ятому класі, а потім наступного кожного року він ставав переможцем і призером олімпіад різних рівнів. У восьмому класі Олег брав участь у семи районних олімпіадах і п’ять з них — математики, історії, української мови, фізики, біології — виграв. А коли перед ним постав вибір для участі в обласних олімпіадах, то знову він змагався з ровесниками з трьох предметів — математики, біології, історії. З біології та історії був першим. А це означало — водночас виборов право бути учасником Всеукраїнської олімпіади. Знову ж таки мав вибирати біологію або історію. Вибрав історію. Старанно до неї готувався разом зі своєю улюбленою вчителькою Марією Миколаївною Волошиною. — Їхав до Чернігова на свою першу Всеукраїнську олімпіаду з великим хвилюванням, — розповідає Олег. — І вчителька, і директор, і мої однокласники переживали за мене. А в мене на думці було одне — хоч би не підвести їх, не осоромитися. Два тури треба було пройти на олімпіаді — спілкуватися з поважними членами журі, а потім пройти письмове тестування. Я не тільки переміг серед своїх ровесників-однокласників, а й став абсолютним переможцем Всеукраїнської олімпіади з історії 2004 року. Це був мій перший значимий успіх і спільна радість всіх, хто за мене вболівав. Згодом, вже в дев’ятому класі, перемоги на районних, обласних олімпіадах з кількох предметів. А для Всеукраїнської, яка проходила в Донецьку, вибрав таки історію. Знову повернувся з дипломом переможця, щоправда, абсолютної першості не завоював. Після перемог на районних і обласних олімпіадах готувався разом з вчителькою Марією Миколаївною до Всеукраїнської олімпіади. Треба сказати, що ця підготовка триває не кілька місяців, а поступово цілий рік, навіть на канікулах. Олег багато читає, не обминає новинок з історії. Їхав минулого року на Всеукраїнську олімпіаду вже втретє, знав, що там будуть сильні суперники і зізнається, що на перше місце вже й не розраховував. Але Олег Киричук, учень, по суті, сільської школи, знову став абсолютним переможцем олімпіади, здобувши перший результат. Його можна назвати найкращим молодим істориком України серед ровесників. У нинішньому навчальному році вже відбулися районні, обласні олімпіади. Знову Олег одержав призові місця з історії, географії, англійської, української мов на районних олімпіадах, здобув першість на обласній олімпіаді з історії, змагався з ровесниками на олімпіаді з географії. Щоправда, з останньої ще не знав результату. Ясна річ, що виборов право на участь у Всеукраїнській олімпіаді з історії, останній і найголовнішій перед випуском зі школи. Хоч і буде вона весною, та він вже почав готуватися до неї. В той же час про Олега Киричука ні директор школи, ні вчителі, ні його однокласники не можуть сказати, що він, окрім підготовки до олімпіад, нічого, як то кажуть, не чує і не бачить. Жодного разу Олег не відмовився від тих заходів, які проходять у школі, нещодавно підготував з друзями цікаву шкільну газету, є старостою класу. Влітку перший помічник батькам на городі, любить футбол, риболовлю. До речі, його батьки — мама Оксана Василівна та батько Роман Іванович – закінчили Львівський сільськогосподарський інститут. Щоправда, нині такі часи, що працюють не за спеціальністю. Коли зустрілися з мамою Олега, вона сказала, що ще змалку він був і серйозною, і слухняною дитиною. В чотири роки вже почав читати, а у п’ять дивував обізнаністю з географічними картами. Цікавлюся в Олега, як він розпорядився президентською стипендією. — Маю картку з банку «Надра». Один раз знімав гроші, щоб придбати взуття та одяг. Окрім того, отримую ще стипендію райдержадміністрації — 100 гривень. Як бачите, я багатий, — каже, сміючись. — Не поспішаю ці гроші тратити, вони мені згодяться, коли стану студентом. Не хочу наперед загадувати, де буду вчитися. Для мене головне нині — успішне навчання в школі та перемога на Всеукраїнській олімпіаді.
