ШУКАТИ ПОРОЗУМІННЯ, А НЕ ДЕМОНСТРУВАТИ НЕТЕРПИМІСТЬ

Бесіда з головою обласної організації Української соціал-демократичної партії, народним депутатом України Петром Кравчуком.

Петро Кравчук народився в селі Підріжжя Ковельського району. За фахом — інженер-механік. З 2001 року працював на посаді генерального директора спільного українсько-німецького підприємства «Волинь-транс». Народний депутат України, член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради. Одружений, має п’ятеро синів

Олександр НАГОРНИЙ

— Петре Костянтиновичу, як вам живеться в партії без Василя Онопенка?
— Я розумію підтекст вашого запитання. Справді, я більше десяти років попрацював з цією чудовою людиною. У нього багато чому навчився, це мій друг і, думаю, він так само вважає. Василь Васильович був справжнім лідером нашої партії — вдумливим, толерантним, принциповим, завдяки чому ми повністю порозумілися з лідером партії ВО «Батьківщина» Юлією Тимошенко і разом пішли на парламентські вибори. Після обрання Василя Онопенка головою Верховного Суду України члени партії спочатку хотіли мати трьох співголів, але все ж визначили одного лідера. Ним став Євген Володимирович Корнійчук, який працював консулом у Генеральному консульстві у місті Нью-Йорку, старшим викладачем Дипломатичної академії при МЗС України. У Верховній Раді — перший заступник голови Комітету з питань правової політики.
— Які завдання ставляться перед обласною партійною організацією Української соціал-демократичної партії?
— У нас близько шести тисяч членів партії, зареєстровано 587 осередків в усіх містах та районах, нараховується 74 депутати місцевих рад. Працюємо ми в блоці з партійною організацією ВО «Батьківщина». Як недавно сказав на Всеукраїнському форумі депутатів місцевих рад голова партії Євген Корнійчук, у майбутньому будемо працювати в рамках єдиної політичної партії, хоча і зараз у нас повна взаємодія. Одне з насущних завдань — захист дрібного і середнього бізнесу. Я — підприємець і мені близькі проблеми людей, які внесли величезний вклад у Помаранчеву революцію, що змінила свідомість громадян. Нині підприємці звертаються до мене як до народного депутата України з приводу численних перевірок, які відновлюються. Існує багато перешкод, щоб отримати інвестиції, треба відразу сплатити великі кошти. Ось підприємець хоче завезти з-за кордону автомобіль, щоб надавати якісь послуги у сфері перевезення вантажів. Йому тільки за першу реєстрацію транспортного засобу треба заплатити більше двадцяти тисяч гривень. Це навіть не за розмитнення!.. Яка ще держава так перешкоджає розвитку дрібного і середнього бізнесу, який швидко наповнює бюджет?
— Як ви ставитесь до конфліктів та чвар між депутатами від різних політичних сил в обласній раді?
— Я ставлюся негативно до перебіжчиків, незважаючи на те, які вони висувають аргументи. Йдучи на вибори, кожен знайомився з статутом та програмою партії, міг співставити ці документи зі своїми переконаннями. Безумовно, знав про методи і стиль конкретного партійного керівництва. Тому чому ж раптом прозрів? Я вважаю, що ця сварня — результат амбіцій окремих людей, які очолюють ту чи іншу гілку влади. Як казали деякі наші депутати обласної ради, їм теж надходили пропозиції про перехід до інших фракцій. Тому ми і виступаємо за імперативний мандат, який має покласти край продажництву, в результаті якого розкрадаються землі, комунальне майно, торгують посадами і власністю місцевих громад.
— Один член партії ВО «Батьківщина» в особистій бесіді говорив, що йому пропонувалась за перехід певна сума…
— Не знаю, можливо, комусь щось і пропонували. Ось кажуть, що у Верховній Раді крутяться великі гроші за зраду, але, повірте, що мені, бізнесмену, чи тим колегам, які прийшли зі мною і з якими спілкуюся, нічого ніхто конкретно не пропонував.
— Знаходячись в опозиції, чи ви не боїтеся, що певні органи чи можновладці можуть негативно вплинути на стан вашого бізнесу?
— Я перебуваю в опозиції десять років, весь час співпрацював з мудрою людиною — Василем Онопенком. Пережив не одну зміну влади, не одного губернатора. Коли ведеш чесний бізнес, прозоро працюєш, маєш принципову позицію, то нема чого боятися. Звісно, це дається непросто. Коли я у 2004 році балотувався по Ковельському виборчому округу у Верховну Раду, то податкова інспекція дала довідку, що на мене і сім’ю зареєстровано більше п’ятдесяти автомобілів. Мені було дуже прикро за таку неправду. Приїхав Василь Онопенко і заспокоїв: це навіть добре, коли говорять про тебе брехню, а ти гріха не маєш за собою. До речі, на цих виборах я зайняв друге місце після Миколи Мартиненка.
— Але, пригадується, у вас був якийсь гучний конфлікт з громадою у Підгайцях Луцького району, де будується завод з іноземними інвестиціями.
— Суперечки були не з громадою, а з окремими людьми, яким незаконно виділив ділянки сільський голова Анатолій Семенюк. Людей підставили, бо місце для будівництва надали там, де знаходиться промислова зона, проходять потужні електролінії. Їх мені зараз шкода. Я ж усе робив згідно з чинним законодавством і тому був спокійний. Зараз моїм бізнесом займаються сини і через кілька місяців завод по випуску утеплювача — мінеральної вати — стане до ладу.
— Петре Костянтиновичу, які закони ви сподіваєтесь розглянути на наступній сесії?
— Не можу сказати щось конкретного. На розгляд сесії виносяться більше сімсот законопроектів. Ми в комітеті багато попрацювали над законопроектом «Про ліцензування». До речі, в цьому комітеті з двадцяти чоловік лише три опозиціонери. Особливо нас хвилює безконтрольний гральний бізнес. Тільки один приклад: на наш запит дають різні дані про встановлені автомати податкова інспекція, міліція і райдержадміністрації. Їх зараз встановлюють навіть у школах й інститутах, що веде до трагедії.
— Ваша політична сила виступає за дострокові вибори. Чому ви вважаєте, що в цьому є потреба?
— Перш за все маємо неприродну парламентську більшість, в яку входять комуністи та олігархи. Більшість своїх голосів на парламентських виборах віддано демократичним силам і Верховна Рада, яка ревізувала вибір людей, не має права їх представляти. Ми бачимо розбалансованість влади. Дії Президента непрогнозовані. До мене на прийом приходять люди і кажуть, що нічого не міняється, навпаки, повертаються старі кучмівські порядки. Принагідно скажу, що я подав пропозиції про підвищення прохідного бар’єра на виборах до Верховної Ради.
— Але кажуть, що знову в парламент можуть не потрапити представники національно-демократичних сил.
— На розвиток Української держави, яка складається з дуже різного за ментальністю населення, треба дивитися всесторонньо. На жаль, є люди, котрі вважають, що має бути тільки по-їхньому і займають крайні позиції. На мою думку, якщо є лідер, якому вірить більше тридцяти відсотків виборців, то інтелектуальній еліті його необхідно підтримувати, допомагати. Необхідно шукати порозуміння. Хіба порядний російськомовний бізнесмен не може бути патріотом, відстоювати українські інтереси? Це довела Помаранчева революція. Хіба в БЮТі Левко Лук’яненко, Григорій Омельченко, Микола Томенко, Андрій Шевченко, Віктор Пинзеник, Володимир Яворівський та багато інших особистостей не відстоюють національні інтереси та проєвропейський вибір? Не можна співпрацювати тільки з тими, хто свідомо порушує закони, використовує тіньові схеми, має кримінальні та кланові зв’язки. Так, українська мова повинна бути державною — це однозначно, але ж не можна силувати людей в Криму, які традиційно ведуть діловодство російською мовою.
— Петре Костянтиновичу, як народний депутат, яким чином ви працюєте з виборцями?
— На минулому тижні я побував у Ківерцях, Горохові, Маневичах, Рожищі, Луцьку, Луцькому районі, де приймав виборців. Як керівник обласної партійної організації я закріплений за цими населеними пунктами. Дуже багато звернень від людей, незахищених у соціальному плані. Чим можемо, допомагаємо. Я також приймаю відвідувачів у приміщенні облдержадміністрації щопонеділка в кабінеті № 102 з 10-ої до 13-ої години.