Кількість партійців-нашоукраїнців на Волині попри всі складнощі й негаразди минулого року не лише не зменшилася, а значно зросла. До «Нашої України» прийнято 2215 нових бійців, а вибуло лише 64. Загалом їх на 1 лютого було 12083, об’єднаних у 520 партійних організацій...
Володимир ЛИС
Кількість партійців-нашоукраїнців на Волині попри всі складнощі й негаразди минулого року не лише не зменшилася, а значно зросла. До «Нашої України» прийнято 2215 нових бійців, а вибуло лише 64. Загалом їх на 1 лютого було 12083, об’єднаних у 520 партійних організацій.
На можливостях і потенціалі обласної організації зосередив увагу на звітно-виборній конференції голова обласної організації, народний депутат України Володимир Карпук у своїй доповіді. А серед них така дивна чи то закономірність, чи парадокс — на минулих виборах «Наша Україна» отримала чи не найменше голосів саме в тих районах і містах, де має нібито одні з найпотужніших організацій, наприклад, у Турійському, Локачинському, Шацькому, у Ковелі. А ще, як виявилося, агітатори «НУ» в багатьох випадках були просто розповсюджувачами друкованої продукції, а місцями від передвиборної агітації усунулися цілі організації. Та й на отримання результату, наполовину меншого від БЮТу, вплинуло те, що люди були непоінформовані, як виконуються передвиборні обіцянки, дані в ході президентської кампанії. Наводився й такий парадоксальний факт — на сьогодні відсутні офіси партії в Горохівській, Маневицькій, Рожищенській, Ратнівській районних організаціях, Нововолинській міській. Люди просто не знають, куди їм звернутися, якщо приходять «шукати правду» чи вирішити якесь питання, звертаючись саме до «Нашої України». І це при тому, як зауважив голова облдержадміністрації Володимир Бондар, що в цих районах або очолюють районні держадміністрації члени партії, або працюють першими заступниками. Взагалі, як зауважив найвпливовіший волинський нашоукраїнець, з тих, хто керує владою на місцях, варто, щоб їх колеги чи товариші по партії вимогливо спитали за все. Що ж до відносного неуспіху на виборах, то Володимир Налькович не скидає вину із себе і зауважив, що, можливо, треба було б, як в інших областях, самому взятися за виборчу кампанію, завчасно піти у відпустку, бо ж він вважав, що в цей час йому як керівнику влади краще працювати в цілому на область. А вийшло так, що люди, котрі хотіли бачити відразу великі неминучі успіхи, списали геть усе на «Нашу Україну». Хоча Володимир Бондар заявив також, що може сміливо дивитися в очі і товаришам по партії, й іншим волинянам. Треба сказати, що критика на конференції, яка пройшла по-справжньому демократично і відверто, поєднувалася із закликами не драматизувати ситуацію. Олександр Мельничук з Ківерець вважає, що намічена перереєстрація членів партії не потрібна, можна в інший спосіб звільнитися від тих, кого він назвав «заробітчанами на виборах». Потрібно зайнятися предметним навчанням тих людей, які є, і тоді кадри зростатимуть й демонструватимуть себе на повну силу. Світлана Побережна і Сергій Слабенко з Луцька, Віра Майковська-Тарликова з Володимира-Волинського, Юрій Козачук з Рожища також говорили і про певну неузгодженість в роботі ради обласної організації та виконкому, і про непредставленість усіх районів у тій же раді, і про нібито засилля лучан у керівних органах обласної парторганізації, і про те, що на місцях не надто активно проявляють себе як члени партії саме ті, хто наділений владою. Дуже велику активність виявляв невгамовний Михайло Шелеп з Луцька, колишній студентський бунтівник і лідер, а тепер слухач академії при Президенту України. Він подав чи не більше десятка виступів-реплік від мікрофона, кілька разів вступав у полемічну перепалку зі своїм однопартійцем Володимиром Бондаром. Якщо до Володимира Карпука як лідера майже не було претензій і виступаючі одностайно високо оцінювали його, зокрема, людські якості, та одноголосно обрали знову головою ради обласної парторганізації НСНУ, то ось щодо його заступників виникла ціла полеміка. На дві посади висунули п’ять кандидатур, у тому числі Володимира Бондара і Миколу Булігу, теперішнього голову виконкому облорганізації, які взяли самовідвід. А троє — Володимир Навроцький, донедавна керуючий справами обласної ради, Олег Чернецький, недавній претендент на міського голову Луцька та відомий бізнесмен, який щойно прийшов у партію, і Сергій Слабенко, керівник фракції «Нашої України» в обласній раді, виступили з доволі цікавим й таким, що різнилося за своїми підходами, баченням роботи в новій якості. У результаті рейтингового голосування заступниками стали Навроцький і Чернецький. Партія живе, шукає шляхи виходу із кризи і для себе, і для України в цілому — з цим твердженням гостя з Києва, радника Президента України Богдана Буци можна погодитися. Він припустив, що на майбутньому з’їзді, який відбудеться наприкінці березня, нового голову партії оберуть загальним голосуванням, а не лише членів ради партії. Поки що ж, відповідаючи на закиди щодо того, мовляв, досі не втілено багато передвиборних лозунгів, зокрема найвідоміший і найгостріший — «Бандитам — тюрми!», пан Богдан зауважив, що Президент працює виключно в правовому полі і, хоч як це нелегко в умовах України, вчить так працювати і партію.
