Український художник-жебрак змусив говорити про себе увесь світ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.37 € 32.06
Український художник-жебрак змусив говорити про себе увесь світ

Пам’ятник Никифору Дровняку у Львові. Місцева легенда гласить, що якщо потерти палець або ніс художника, то збудеться найзаповітніше бажання.

Фото Юрія КОНОНОВА.

Український художник-жебрак змусив говорити про себе увесь світ

Позашлюбного сина покоївки, напівбожевільного, який не вмів розмовляти до 16 років, у світі мистецтва визнали генієм

Люди не здогадувались, якими малюнками розпалюють дрова

Здавалось би, Никифор Дровняк був приречений на долю волоцюги. А от і ні. Саме він мав персональні виставки у Парижі, Нью-Йорку та Лондоні, а загалом мистецтвознавці нарахують 40 тисяч його картин.

Перший пензель художник виготовив сам — ​зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Полотен чи дорогих олійних фарб не любив. Малював шкільною акварелькою на аркушах паперу, шматках картону чи обкладинках зошитів. Замість того, щоб змочувати пензель у воді, слинив його язиком. Поруч неодмінно стояла табличка із написом: «Просив би шановне панство про допомогу й підтримку для бідного каліки, хто чим може!»

Роботи Никифора Дровняка виставлялись мало не у всіх європейських столицях.
Роботи Никифора Дровняка виставлялись мало не у всіх європейських столицях.

 

 

Хто кидав декілька монет, тому віддячував картиною. Їх, щоправда, зазвичай викидали або використовували для розпалювання дров. Так би могло тривати вічно, але доля підготувала сюрприз. Якось перед Никифором зупинився відомий львівський художник Роман Турин, який розгледів у його дитячих малюнках шедеври наївного живопису. Визнав його талант і польський митець-священник Єжи Вольф.

Після Другої світової війни його звинуватили у співпраці з УПА. Начебто Никифор намалював повстанцям карту свого містечка. 

Уже за деякий час роботи невідомого лемка, що навіть не знав свого прізвища, опиняються в галереї Парижа. Його ім’я все частіше можна побачити в пресі, почути в розмовах на богемних виставках. А от удома він і далі просто дивакуватий жебрак.

Після Другої світової війни його звинуватили у співпраці з УПА. Начебто Никифор намалював повстанцям карту свого містечка. А в 1947 році, як і тисячі етнічних українців, художник став жертвою операції «Вісла». Його вивезли якомога далі від українського кордону. Куди саме — ​так ніколи й не сказав, але на картинах з’явилось море. Він подолав понад 700 кілометрів і таки повернувся до свого рідного міста Криниця. Притому пішки. І так тричі. Опісля не чіпали. Тим більше, що слава про геніального українця дійшла нарешті й до польської влади.

Читайте також: Британські фермери вивели свої трактори на святковий парад (Фото).

Дивак, який не знав свого прізвища, став знаменитістю

Мешканці Криниці ніяк не могли повірити, що до їхнього дивака приїжджають галеристи і благають продати хоч декілька картин. Забирають з-під пензля ще мокрі аркуші. Роботи Никифора виставлялись мало не у всіх європейських столицях.

У своїх творчих пошуках Дровняк керувався християнською філософією. Біблійна тема — ​одна з провідних у його малярстві (зокрема серія «Молитовник»). Багатою є його спадщина й світської теми: Никифор розгорнув перед глядачами сотні картин, які розповідають про життя українських лемків та їхньої батьківщини — ​Лемківщини.

Його прізвище стоїть поряд з іменами Катерини Білокур та Марії Приймаченко.
Його прізвище стоїть поряд з іменами Катерини Білокур та Марії Приймаченко.

 У 1962 році художнику потрібна була закордонна віза. Поляки вирішили скористатися моментом й переписати національність Никифора, а заодно додали прізвище Криницький. Мав він принаймні 17 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Наприклад: «Никифор з Криниці», «Никифор Криницький», «Ян Криницький», «Матейко з Криниці», «Мастер з Криниці», «Лемко Никифор».

Довідково. Епіфаній (Никифор) Дровняк (21 травня 1895, Криниця — ​10 жовтня 1968, Фолюш) — ​український художник-примітивіст лемківського походження з міста Криниця, що на Лемківщині (Польща).

Так би й увійшов в історію дивакуватий митець як поляк, якби лемки не розкопали в церковній книзі справжнє його ім’я — ​Епіфаній Дровняк. До речі, під кінець життя вічний жебрак назбирав 300 тисяч злотих.

Картини Никифора Дровняка порівнюють з найкращими зразками українського примітивізму XVI—​XIX ст. — ​безіменними авторами «Козака Мамая», ікон і побутових портретів, малюнків на склі та дереворізів; його прізвище стоїть поряд з іменами Катерини Білокур та Марії Приймаченко. Твори Никифора, написані під відчутним впливом українського народного мистецтва, вирізняються декоративною витонченістю малюнка, абсолютним відчуттям колориту, контрастністю кольорів, ритмічністю. Дровняк ніколи не бував у мегаполісах, не літав аеропланами, проте на його картинах постають величні хмарочоси, цілі міста, зображені з висоти пташиного лету; не був одружений, не мав романів із жінками, а малював вишукану еротику; «проєктував» квітучі міські квартали, перетворюючи похмурі сірі будівлі на розкішні букети з рослин та квітів.

За матеріалами Ukrainian people.us.

Роксолана ВИШНЕВИЧ