Курси НБУ $ 29.25 € 30.92
14 січня: свята, традиції, події

Сьогодні зранку ходять посівальники.

Фото: vgorode.ua.

14 січня: свята, традиції, події

14 січня 2022 року – п’ятниця. В Україні святкують Старий Новий рік. В церковному календарі – день пам’яті святого Василія Великого та велике свято Обрізання Господнє. Цього дня 1918 року у Росії встановлюють григоріанський календар, внаслідок чого 1 січня вважають 14-м (в Україні Центральна рада зробила це 25 лютого 1918 року), а 1994 року президенти України, Росії та США підписують угоду про вивезення з України стратегічної ядерної зброї

14 січня в Україні та деяких інших православних країнах, де церква використовує юліанський календар, святкують Старий Новий рік. Традиційно його вважають останнім у циклі новорічних свят. Українці саме після 14 січня починають масово знімати прикраси з ялинок та переходити до звичного режиму роботи, повідомляє ТСН.

Назва Старий Новий рік є досить суперечливою, адже вона поєднує в собі протилежні терміни «старий» та «новий». Але саме вони допомагають зрозуміти сам сенс цього унікального свята. Адже з’явилося воно після переходу з юліанського календаря на григоріанський. Наші пращури використовували саме юліанський календар. До нього входило 12 місяців, які уособлювали в собі природні явища. На наших землях цей календар використовували до початку XX століття. Від григоріанського він відстає рівно на 14 днів. В той час більшість країн Європи використовували григоріанський календар.

Щоб скоротити відрив з іншими державами, 1918 року Центральна рада ухвалила рішення запровадити григоріанський календар. Тому святкування нового року, яке раніше припадало на церковний день святого Василія, перемістилося на два тижні назад. Але багато людей за традицією продовжувало святкувати свято 14 січня. Тоді з’явилася назва Старий Новий рік.

Зранку 14 січня господині варили гречку, щоб передбачити з її допомогою майбутнє родини. Дуже важливим був саме процес приготування страви. Вірили, що якщо вода витікала з каструлі, то прийде біда. А якщо каша вийшла смачна та навариста, то в родині працьовита дочка. Гречану кашу прийнято було їсти всією сім’єю, і не залишали жодної ложки. Бо це могло накликати нещастя.

На святковий стіл обов’язково готували кутю. На відміну від тієї, яку робили на Святвечір перед Різдвом Христовим, ця була «щедрою». Тобто в неї додавали масло, молоко, вершки. Дуже різноманітними були і інші страви. Вважалося, що у хорошою господині обов’язково повинні бути вареники, страви зі свинини, домашня ковбаска, випічка, кров’янка. Наші предки вірили – чим більше страв на столі, тим багатшим буде рік.

У деяких регіонах прийнято було ліпити вареники з різною начинкою. В один з вареників клали монетку. Кому він трапиться за столом, на того чекає в прийдешньому році достаток. Інколи замість монетки залишали й інші «сюрпризи»: персні (символ весілля), грудочку солі (сльози), грудочку цукру (щастя) або ґудзик (чогось нового).

Наші предки вірили – чим більше страв на столі, тим багатшим буде рік.

А в світі 14 січня святкують Всесвітній день логіки. Запровадили це свято дві міжнародні організації: CIPSH та ЮНЕСКО. Сталося це у Франції наприкінці 2019 року. Дату для святкування вибрали на честь дня народження видатного логіка XX століття Альфреда Тарського.

Саме логіка, свідомість та мислення є унікальними рисами людини. Але суспільство мало поінформоване про важливе значення логіки. Саме для того, щоб привернути увагу сучасників до цієї науки і було створене дане свято.

Яке сьогодні свято ще в світі:

  • День національного прапора Грузії;
  • День організації домашнього затишку;
  • День проти прокрастинації;
  • День ратифікації в США;
  • День створення світу в Абхазії;
  • Міжнародний фестиваль повітряних зміїв в Гуджараті (Індія);
  • Свято осла (на честь ослика, на якому приїхали в Вифлеєм Діва Марія і Йосип).

14 січня в церковному календарі – велике свято Обрізання Господнє (Христове). Святкується щорічно від IV століття. За законами Старого Завіту над хлопчиками, яким виповнилося вісім днів, в Ізраїлі проводили обряд обрізання. Так показували, що дитина має захист від Всевишнього і належить до народу, який був обраний Богом. Якщо хлопчик не проходив цей обряд, то не мав права звертатися до Господа за допомогою.

Над Божим немовлям також провели обрізання на восьмий день після народження. Також цього дня його нарекли Ісусом (або Спасителем). Син Божий був безгрішним і міг не проходити обряд. Але так він показав своє смирення перед Господом і приналежність до людського роду.

Для православних християн свято Обрізання Господнього є символом духовного обрізання, тобто обмеження гріховних пристрастей та створення нового зв’язку між Богом через його Сина. Термін «обрізання» означає «видалення». Церква трактує це так, що Ісус забрав всі гріхи і показав, що людина повинна пройти «духовне обрізання». 14 січня в храмах відбувається святкове богослужіння.

Також 14 січня – день пам’яті святого Василія Великого. Прославився він як Вселенський учитель, який сам написав чимало богословних праць та створив правила чернецтва. Віряни вірять, що він є захисником землеробів, а тому цього дня зранку хлопчики ходять від хати до хати і посівають (засівають) зерном, бажаючи гарного врожаю.

Святий Василій народився 330 року в місті Кесарія (Греція) у побожній багатій родині. Після здобуття вищої освіти він вирішив своє житті присвятити служінню Господу. Він прийняв хрещення, усамітнився зі своїми однодумцями та заснував громаду, яка походила на чернечу.

Згодом Василій повертається на свою батьківщину і висвячується на диякона. Через деякий час стає єпископом Кесарії Каппадокійської.

У той час імператор Валентин проводив жорстокі гоніння християн. Єдиним, хто безстрашно протистояв йому, був саме єпископ Василій. Також він займався доброчинністю, проповідував слово Боже та збудував біля Кесарії кілька закладів, в яких могли проживати нужденні.

379 року через хвороби, які з’явилися у Василія внаслідок аскетичного життя, єпископ відійшов у вічність.

Іменини сьогодні святкують Богдан, Василь, В'ячеслав, Григорій, Емілія, Іван, Микола, Михайло, Олександр, Петро, Платон, Фелікс, Трохим, Федот, Федосій.

Талісманом людей, народжених 14 січня, є хризоберил. Назва каменю вказує на його золотисте забарвлення. Адже з грецької мови її можна перекласти як «золотий». Хоча хризоберил буває безбарвним або коричневим. З давніх часів йому приписували різні магічні властивості. Так в Стародавній Індії вірили, що камінь допомагає людям розуміти мову тварин та птахів.

Цього дня народилися:

  • 83 рік до н. е. – римський полководець і державний діяч Марк Антоній;
  • 1841 рік – французька художниця-імпресіоністка Берта Морізо;
  • 1855 рік – український живописець, графік, архітектор Опанас Сластіон;
  • 1882 рік – український православний митрополит Іван Огієнко (митрополит Іларіон);
  • 1883 рік – військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР Всеволод Петрів;
  • 1883 рік – відома французька модельєрка італійського походження Ніна Річчі (справжнє ім’я Марія Нієллі);
  • 1898 рік – український військовий і громадський діяч, письменник Юрій Горліс-Горський;
  • 1922 рік – український архітектор і скульптор, лавреат Шевченківської премії Василь Гнєздилов;
  • 1928 рік – українська актриса Валентина Зимня;
  • 1933 рік – українська акторка театру і кіно Наталія Наум;
  • 1937 рік – український прозаїк, поет, публіцист Євген Гуцало;
  • 1963 рік – американський кінорежисер Стівен Содерберг;
  • 1973 рік – український футболіст, півзахисник, гравець київського «Динамо» Василь Кардаш.

Що не можна робити цього дня

  • 14 січня не варто переїдати чи зловживати алкоголем.
  • Не сваріться з близькими та не лихословте.
  • Не бажано ходити гуляти уночі.
  • 14 січня намагайтеся не давати гроші в борг.

Народні прикмети і традиції на 14 січня

  • дивилися, який сьогодні день: якщо вранці сніжить, то всю зиму йтиме сніг, а весна прийде пізно;
  • якщо вітер дме з півночі, літо холодним буде, з заходу – непогожим, зі сходу – посушливим, а якщо з півдня – теплим та без температурних коливань;
  • на день Василя сніг йде, значить літо буде гарним;
  • якщо 14 січня відлига, то літо буде холодним і дощовим;
  • яскраві зірки на небі пророкують швидкі морози;
  • 14 січня на небі місяць-молодик, весною будуть великі повені.

Наші предки вважали, якщо 14 січня одягнути новий одяг, то весь прийдешній рік супроводжуватиме успіх. Згідно з повір’ями людина, народжена 14 січня, буде дуже багатою. 

Пам’ятні дати 14 січня

  • 1392 рік – король Владислав Ягайло надає міські права Холму;
  • 1506 рік – в Римі знаходять та перевозять у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини»;
  • 1604 рік – розпочинає роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви;
  • 1794 рік – Елізабет Хог Беннетт з Едома (штат Вірджинія) стає першою американською жінкою, якій успішно зробили кесарів розтин;
  • 1900 рік – відбувається прем'єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні;
  • 1922 рік – в Харкові ВУЦВК затверджує «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)»;
  • 1933 рік – посольство Німеччини в Москві одержує доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод та різні захворювання;
  • 1946 рік – Генеральна Асамблея ООН обирає Українську РСР членом Економічної та соціальної ради ООН;
  • 1953 рік – в Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу зі швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу стає українець О. Гончаренко (він набрав 193,143 очка);
  • 1966 рік – Рада міністрів УРСР ухвалює постанову «Про ліквідацію рад народного господарства економічних районів УРСР»;
  • 1980 рік – Генеральна Асамблея ООН засуджує інтервенцію СРСР в Афганістан;
  • 1992 рік – Україна встановлює дипломатичні відносини з Мексикою;
  • 2004 рік – після близько 500-річної перерви прапор «п'яти хрестів» знову стає державним прапором Грузії;
  • 2005 рік – космічний зонд «Гюйгенс» здійснює вдалу посадку на поверхню Титану;
  • 2010 рік – годинник Судного дня перевели на одну хвилину назад.

Читайте також: До святкового столу.

Telegram Channel