Курси НБУ $ 29.25 € 30.77
«Волинь» читаю, скільки живу. А от виграла приз вперше»

Жителька шахтарського міста не приховує задоволення від приємного сюрпризу.

Фото Алли ЛІСОВОЇ.

«Волинь» читаю, скільки живу. А от виграла приз вперше»

Наталія Голуб передплатила нашу газету й отримала тисячу гривень

– Та невже мені випала «тисяча»? Не може бути! – не приховувала яскравих емоцій наша читачка з Нововолинська Наталія Голуб, коли підійшла до неї на роботу в дитсадок №1 «Вишенька», де вона працює вже більше 30 років.

– Чесно скажу,– продовжила, – не вірила, що можна щось виграти, тому й ніколи ні в яких акціях не брала участі, ніколи не грала ні в яку лотерею. Це – заслуга листоноші Валентини Заєць, яка вмовила надіслати квитанцію у редакцію. І мені повезло, приємно, що рік розпочався з такого сюрпризу.

Спочатку газету передплачував її батько Іван Дмитрович Юрков, який будував місто Нововолинськ.

 Пані Наталія охоче розповідає свою історію дружби й любові з нашим часописом. І розпочалася вона вже досить давно. Спочатку газету передплачував її батько Іван Дмитрович Юрков, який будував місто Нововолинськ. Потім, коли його не стало, естафету передав дочці.

Люблю газету за те, що з неї багато чого можна дізнатися – від гострих політичних подій до передбачень синоптиків, ситуації в усіх районах, – розповідає жінка.  – А ще є змога  прочитати щось душевне, життєве, про кохання.

Першою на правах господині бере газету в руки Наталія. Потім вже чоловік Ігор і син Олександр. Дочка Тетяна, як прийде, то відразу шукає сторінку «Готуймо з любов’ю».

Читати також: «Я щиро бажаю, щоб «Волинь» читали і наші внуки, й правнуки…».

 – Тепер буду всім казати, що «Волинь» - найцікавіша і найпотрібніша газета, яка є для нас своєрідним орієнтиром у сучасному житті, не тільки підтримує своїх читачів морально, а й матеріально – чесно й порядно з ними поступає.

Telegram Channel