«Я щиро бажаю, щоб «Волинь» читали і наші внуки, й правнуки…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.37 € 32.06
«Я щиро бажаю, щоб «Волинь» читали і наші внуки, й правнуки…»

Волинь-нова

«Я щиро бажаю, щоб «Волинь» читали і наші внуки, й правнуки…»

Найкращий новорічно-­різдвяний подарунок для журналістів – це Ваші листи. Вони дають нам Віру, Надію і Силу не здаватись попри все. І з цих листів ллється та­а­ка Любов! Хоч їх авторів, як і друковану пресу, фактично викинули за борт сучасного життя. Мовляв, газети – це вчорашній день, «неформат». От «відосик» відзняв – і одразу дивляться сотні тисяч… Дякуємо Вам, неймовірні люди! На таких, як Ви, тримається не тільки наша газета – на таких, як Ви, тримається Україна. Тож дай Боже Вам здоров’я, багато років тримайте її!

«Шановна мною і ще тисячами таких, як я, «Волинь»! Виписувала тебе, коли одержувала кожного дня, виписую й сьогодні, коли отримую один раз на тиждень. Шкода, але що поробиш, треба миритися з тим, що є.

Дякую тобі, «Волинь», за сміливу і правдиву життєву позицію, здоров’я і наснаги твоїм творцям.

З повагою
Поворознік Надія Гаврилівна,
жителька села Ружин (як стверджує історія, резиденція князів чи, правильніше, гетьманів Ружинських)
Ковельського району».

***

«У молодості багато передплачувала преси, а тепер, коли пенсію треба ділити і на ліки (причому чималу її частину), перевагу віддаю тільки «Волині» — своя газета, близька по духу і правдива по суті.

В нашій сім’ї її читали споконвіку: спершу батьки, тепер ми і наші діти, і я щиро бажаю, щоб читали її наші внуки і правнуки.

Дякую Вам за «Волинь» — маму і її чудових дітей: «Цікаву газету на вихідні», «Так ніхто не кохав» і «Читанку для всіх». Бажаю всім журналістам видання здоров’я, терпіння і бути правдивими в цей непростий і нелегкий час.

З усім добрим
Н. Борисюк».

***

«Наша сім’я «Волинь–нову» виписує більше 75 років. А ось уже другий рік передплачуємо всі ваші чотири газети. Примірники чудові за змістом, допомагають духовно жити. А «Так ніхто не кохав» і «Читанку для всіх» приношу у наш гурт «Сузір’я», і по черзі перечитуємо. Веду, так би мовити, агітаційну роботу. До речі, наш гурт «Сузір’я» в жовтні став переможцем Всеукраїнського конкурсу серед аматорських колективів. Вітайте нас! Ще раз бажаю успіхів у вашій такій потрібній справі.

З повагою
Арсентій Боритюк,
м. Устилуг Володимир–Волинського району».

***

«Волинь» виписую дуже давно і люблю читати її від початку і до кінця. Навіть оголошення переглядаю, хоча нічого не планую купувати, бо пенсіонерка, а пенсія така, що не дуже розженешся щось купляти…

З повагою
Раїса Панасюк,
с. Мельниця
Ковельського району».

***

«Вашу газету наша сім’я виписувала близько 50 років, але два роки тому мене підговорили, щоб переплатив іншу газету — і я повівся… А коли став її отримувати, то зрозумів, що прорахувався. Сталося, як у тій пісні про козака, який посварився з коханою дівчиною і вирішив знайти кращу. Але, об’їхавши пів світу, зрозумів, що кращої не знайти, і повернувся до своєї першої любові. Так і я — на свято Миколая, на свій день народження, коли мені пішов 85–й рік, знову виписую вашу газету. Казали правду колись старі люди: «Волинь» ми гудьмо, але з «Волинню» будьмо!

Щиро Микола Поліщук, с. Ясенівка
Луцького району».

***

«Читаю вас ще зі шкільної парти — ось уже 50 років, як я не розлучна з «Волинню». Газета стала для мене другом і порадником. З ваших сторінок я знаю про новини з життя нашого краю, країни і світу. І хоч зараз кажуть, що про все дізнаються з інтернету, але я інтернетом не цікавлюся, бо, мабуть, «несовременная».

Раніше газету виписувала на рік, але вже вдруге поспіль передплачую її поквартально. Змінила терміни передплати, бо вже підводить здоров’я, і я не знаю, як ще довго буду з «Волинню». Але поки матиму ще якісь сили — передплачуватиму вас.

З повагою і любов’ю Євгенія Ленартович,
смт Іваничі Володимир–Волинського району». 

 

Передплатили нас – і отримали в подарунок* 1000 гривень!

Лідія Демчук просила передати привіт своїм землякам у Лаврів Луцького району, уродженкою якого є і де всі знають її родину Остапюків.
Лідія Демчук просила передати привіт своїм землякам у Лаврів Луцького району, уродженкою якого є і де всі знають її родину Остапюків.

 

Сьогодні ми оголошуємо перших переможців редакційної акції серед тих, хто виписав нашу газету на 2022 рік (навіть на місяць) і надіслав квитанцію. Переможця будемо оголошувати щономера

«Щоб ви і надалі були кусючі для будь­якої влади»

«То сам пан редактор приїхав мені вручати приз?», – усміхається 83-­річна Лідія Іванівна Демчук (на світлині) з Іваничів і просить її не фотографувати, бо, мовляв, пані не чекала гостей і не примарафетилась

– Який приз оголосила «Волинь?» – перепитує затим і одразу голосно відповідає: – Та про вашу винагороду говорять всі Іваничі! Була тисяча від Тимошенко, від Зеленського, а тепер і від «Волині». Загітувала надіслати квитанцію у редакцію на розіграш наша листоноша Світлана Колодійчук – дуже відповідальна, скажу, людина. Але я вас передплачую з 1970 року не через призи. Подобається мені незалежна позиція вашої газети. Тож, дай Боже, щоб ви і надалі були кусючі для будь-­якої влади.

 

«Ці гроші точно згодяться нам і на свята,
і на ліки»

«Квитанцію ми посилали щороку, а виграли – вперше!»
«Квитанцію ми посилали щороку, а виграли – вперше!»

 

70-­літній Павлюк Павло Павлович із села Квасовиця Володимир-­Волинського району (пересувне відділення № 53), коли напередодні Святвечора отримав 1000 гривень від нашої газети, 500 одразу подарував коханій дружині Ніні (обоє на фото)

– Вона тепер більше ніж моя половина – вона моя голова, бо я іноді дещо й можу не пам’ятати, – чоловік знімає кепку і показує на післяопераційний слід від перенесеного інсульту…
Дівчина з Полісся (Ніна Іванівна народилася в селі Тур Ратнівського району), яка приїхала до них на прополювання буряків, з першого погляду запала в серце молодому кіномеханіку – і на Різдво 1974­го дівчину «запили», а затим у лютому справили весілля. Потім до хвороби чоловік успішно трудився водієм у місцевому господарстві «Промінь» – про нього, як передовика, писала навіть «Колгоспна правда» (зараз «Селянське життя»)…

– Павло Павлович Павлюк – звучить, як пісня, – кажу і запитую: – А з дітей є Павли чи Павлини?

– Ні, а скільки то вже може бути у нас Павлів? – усміхається Ніна Іванівна. – Доньку ми назвали Людмилою, а сина Віктором. Приємна буде для них новина на Коляду, хоч ми вас читаємо уже понад 40 років. А ці гроші точно згодяться нам і на свята, і на ліки.

*Під подарунком мається на увазі придбання товару за 0,01 гривні. 

 

Навіть передплативши газету «Волинь» на місяць (30 грн) — ви щотижня у 2022­му маєте шанс виграти 1000!

передплатні індекси: 30000, 60306, 60305, 86772 (для читачів Волинської області),

97847 (для читачів Рівненської області), 61136 (для читачів інших областей).

Та про вашу винагороду говорять всі Іваничі! Була тисяча від Тимошенко, від Зеленського, а тепер і від «Волині».

Читайте також: «А ім’я наймолодшій нашій доньці ваша газета підказала» (Фото)


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.