Жителька Волині переконалася: у маленькій ложці може бути велике диво для рослин

Хочу поділитися з читачами «Волині» історією, яка змінила моє ставлення до підживлення рослин. Все почалося після читання статті «Посипали вазони – і вони ожили!», де йшлося про базальтове борошно – природну мінеральну добавку, отриману з подрібленої вулканічної породи, що дало успішний результат.

Прочитавши її – і я «загорілася» бажанням понад усе мати таку підживку. Скористалась телефоном, які надавала редакція. Познайомилася із підприємцем Вадимом Радіоновим. Через декілька днів відерце «Геодару» з базальтовим борошном уже красувалося у вітальній кімнаті на столі.

 Через декілька днів відерце «Геодару» з базальтовим борошном уже красувалося у вітальній кімнаті на столі.

А диво створило відерце з базальтовим борошном!

Тепер, побачивши результати на власні очі, не пишу відгук, а свідчу: це справжній «еліксир життя» для грунту.

Ми звикли щороку, хто може, а більшість – ні, вносити гній, витрачати великі кошти, сили і час, або вносити різні добрива, але базальтове борошно – зовсім інше – це чиста енергія природного каменю, без жодної грами шкідливих домішок чи штучних добавок.

Те саме відбувається на городі: кущі агрусу, малини, грядка полуниці, часник та персики «вибухнули» ростом.

Спочатку я думала, як розділити на все борошно із відерця вагою всього 1,3 кг. Чайною ложкою внесла у маленькі вазони, на кінчик садової лопатки під персик, кущі агрусу, червоної порички (яку купила в магазині і яка п’ятий рік сидить така, як щойно посадила), полуницю, кущі троянди…

Минуло зо два тижні – і результат є! Поричка збільшилась і вперше буде мати плоди, полуниця рясно зацвіла і не вимерзла.

А головним доказом стали мої домашні фіалки. Під час пересадки, кущики розділила і так сталося, що більшість молодих розеток залишилися без коріння. Висадила у землю, вони звичайно почали пропадати… І тут, на щастя, вчасно з’явилося базальтове борошно, яке я підсипала у ґрунт. І через деякий час сталося диво: пропала тільки одна рослина. Кожна пішла в ріст, хоча фіалки – дуже вибагливі квіти.

  А ще, мій найдорожчий вазон – пам’ять про маму, яка, як піде на базар, то не приходила без квітів. Знайома просила поділитися кущиком. Віддала кращу частину, а собі залишила слабеньку розетку. Звісно, переживала, що не приживеться, бо мами немає вже сім років… Після підсипки «Геодару» вазон не просто ожив – незвичайне листя потягнулося до світла, розправилися, налилися силою і молоденька рослинка ще й зацвіла, а цвіт у нього простий, як у подорожника.

Те саме відбувається на городі: кущі агрусу, малини, грядка полуниці, часник та персики «вибухнули» ростом. Переконалася, що базальтове борошно не тільки годує корінь, а й «лікує» саму землю.

Якщо ви хочете дати своїм рослинам силу, яка не вимиється першим дощем, а залишиться з ними на роки – шукайте базальтове борошно. Я в цьому більш ніж переконалася.

Тетяна ГІЛЕВИЧ, читачка «Волині» з дитинства,

м. Володимир. 

P.S.: статтю «Посипали вазони – і вони ожили!» можна знайти, натиснувши це посилання.