Курси НБУ $ 29.25 € 30.84
Давидові, який народився у Луцькому сізо, вже 6 місяців

Дитина поряд з мамою, але язик не повернеться сказати, що початок життя в такій оселі – це добре.

Фото із сайту rbc.ua.

Давидові, який народився у Луцькому сізо, вже 6 місяців

Хлопчик і сьогодні перебуває з мамою у камері. І на світ, ще зовсім не пізнаний ним, він дивиться… з-за ґрат

Торік у липні наша газета розповідала про те, що дитину народила жінка, яка чекала свого вироку, будучи вагітною. Цей випадок оприлюднила тоді на фейс-

бук-сторінці начальниця управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міськради Ліна Галан. Зокрема, вона написала, що «після пологів повернулася в особливі «апартаменти» жінка з немовлям». Молода мама — ​із Сум, родичів і близьких, які би нею опікувалися, майже немає. Тож Ліна Вікторівна разом із директором фонду «Дитяча місія України» Людмилою Лонюк підготувала подарунки у день виписки породіллі. Працівники слідчого ізолятора отримали ліжечко, манеж, коляску для облаштування камери. Були передані також одяг, памперси, засоби гігієни, які необхідні для догляду за дитиною.

Ліна Галан на наше прохання розповідала:

— При Луцькій міській раді працює спостережна комісія за дотриманням прав ув’язнених та надання допомоги у випадку виникнення проблем. І ось цього разу, коли потрібна була поміч ув’язненій породіллі, до нас звернувся заступник начальника із соціально-виховної та психологічної роботи слідчого ізолятора Дмитро Белей. Ми задіяли фонд «Дитяча місія України» й зробили все, аби мама з немовлям на руках відчула турботу, незважаючи на те, в якій життєвій ситуації опинилася.

Мамі Давида 32 роки. Її притягнули до відповідальності за крадіжку. Чоловік, з яким перебувала у цивільному шлюбі, мешкає в селі на Ківерцівщині.

Ув’язнена перебувала, як сказав Дмитро Белей, з яким ми сконтактували, у камері, котра була капітально відремонтована, а завдяки «Дитячій місії України» й відповідно облаштована. Для породіллі передбачене поліпшене харчування — ​в меню є сир, масло, м’ясо… Свого синочка жінка назвала Давидом. На час розмови хлопчик не був зареєстрований, оскільки його мама не мала жодних документів. За її словами, ​все згоріло під час пожежі. Вона — ​родом ​із Сум, а зареєстрована була у П’ятихатках на Дніпропетровщині. Отож, працівники слідчого ізолятора зробили запит і чекали відповіді, аби, маючи необхідні папери, зробити жінці паспорт, а вже тоді її маля одержить свідоцтво про народження.

Мамі Давида 32 роки. Її притягнули до відповідальності за крадіжку. Чоловік, з яким перебувала у цивільному шлюбі, мешкає в селі на Ківерцівщині. Сьогодні хлопчикові майже пів року. Ми поцікавилися подальшою долею її та дитини. Ось що розповів Дмитро Белей:

— Жінці вже оголошено вирок в першій інстанції. Оскільки вона подала касаційну скаргу, то й надалі перебуває в слідчому ізоляторі. З нею в камері і хлопчик.

А коли мова зайшла про те, чи ж зареєстрований уже Давид, то виявилося, що ця процедура ще попереду. Ось ув’язнена укладе шлюб із цивільним чоловіком, ​батьком дитини, ​і тоді вже Давида буде зареєстровано. Така, здавалося б, тяганина, виявляється, має послужити інтересам хлопчика: якщо Апеляційний суд залишить вирок першої інстанції без змін й жінку відправлять у колонію, то малюка зможе забрати тато. Інакше він може потрапити в якийсь сирітський будинок.

До речі, судячи зі слів начальниці управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міськради Ліни Галан, з якою ми теж поспілкувалися й цього разу, допомога породіллі не була разовою.

— На прохання працівників слідчого ізолятора, — ​розповіла Ліна Вікторівна, — ​ми спільно з «Дитячою місією України» систематично буваємо в цій установі з благодійною метою. Окрема камера, в якій перебувають мати з немовлям, по можливості облаштована — ​є ліжечко, коляска. Дитині психологічно комфортно, бо вона поряд з мамою…

Але, як висловилася пані Ліна, язик не повернеться сказати, що початок життя в такій оселі — ​це добре. Варто тільки уявити прогулянки ув’язненої із сином у закритому просторі: на світ, ще зовсім не пізнаний ним, хлопчик дивиться з-за ґрат. Як мовиться, ворогу цього не побажаєш. Тим часом на таке випробування, яке, ймовірно, залишить важку психологічну травму, малюка прирекла рідна мати. Їй перш за все треба було думати, на які кримінальні вчинки йде і до яких наслідків це може призвести.

Читайте також: 37-річна волинянка 11 днів тому пішла з дому і досі не повернулася.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel