ЛУЦЬКИЙ «СЕКОНД ХЕНД» ЩО І ПОЧІМ НА НЬОМУ МОЖНА КУПИТИ

Цими днями у Києві пройшли традиційні «Сезони моди». Вони відбулися при повному аншлагу вітчизняних товстосумів. Відомі українські дизайнери продемонстрували нові колекції одягу. Та незлоблива критика великодушно порівняла їх з «секонд хендом». І тим самим нагадала багатьом модницям про те, як дешево можна оновити свій весняний гардероб. Саме з такою думкою я пішла на Старий ринок, де чимало площі відведено для торгівлі «секонд хендом».

Леся КУЛКО

— Скільки коштують ці вишневі чобітки зі штучної шкіри? — поцікавилась у продавця.
— 65 гривень, — почула у відповідь.
— Але ж вони вже були кілька разів одягнені, може дешевше продасте? — перепитала його.
Чоловік не на жарт обурився.
— То йдіть і купуйте самопальне «хмельницьке», — порадив він.
— А що, можливо, ви і правду кажете, зі шкірзамінника жіночі чобітки нові можна купити за 100 гривень, то і не треба поношених.
Взуття було старомодне і дороге, якщо і траплялось не ношене, то продавці не могли скласти їм доступну для покупця ціну 20-30 гривень. За таку суму пропонували справжнісінькі шкраби.
Зустріла я сільських жінок, котрі шукали одяг для господарки. Вони оглядали лавку, де оголошення сповіщало: «Товар по 5 гривень.» Жінки ретельно переглянули цей «товар» і одна зробила висновок:
— Ганю, хіба що це на шмату для підлоги взяти, але за 5 гривень, то мийка буде дуже дорогою.
Хоч і не бували ці жінки за кордоном і не бачили, який товар можна в «секонді» придбати за долар, проте їх чуття не підвело — вони дали належну оцінку тому шматтю, яке їм пропонували за 5 гривень. Спортивні штани — 50-75 гривень. Куртки — 35-50-80. Жіночі піджаки — від 50 до 100 гривень. Светрики — від 20 до 40 гривень.
Серед товару «секонд хенду» можна було зустріти і новий одяг, але продавці просили за нього як за новий з етикетками у магазинах. І це при тому, що тут не було належних умов, де б можна його поміряти, довкола місиво грязюки, бруд, калюжі з водою. За дзеркало служив якийсь уламок.
У масі товару з трудом можна віднайти моделі, які відповідають модним тенденціям. Але ціни, як кажуть, «зашкалюють». Пальто жіноче від 150 гривень і вище, якщо воно в непоганому стані. Плащ -80-100 гривень. Є ще дорожчі речі.
Раптом мені захотілось справді відчути себе покупцем, зайти в затишну крамничку, зняти пальто, приміряти один піджак, другий, роздивитись блузки. І я залишила базар, піднялася на вулицю Лесі Українки, знайшла такий магазин, і натрапила на одяг, який потрапив під сезонну уцінку. Продавець запропонувала мені драпове напівпальто за 140 гривень, білий з чорними ґудзиками весняний піджачок — останніх моделей, наче з «Сезонів моди» — за 170 гривень. Були тут і блузки від 20 до 50 гривень, майки по 15 гривень.
Це дійсно чудова знахідка, ліпше купувати на сезонних уцінках, ніж у забрьоханих дорогих «секондах» — такий я зробила для себе висновок після зустрічей з продавцями і покупцями на Старому ринку.