Курси НБУ $ 29.25 € 30.53
«Україно, не панікуй, але бий на сполох». Звернення депутатів Європейського парламенту

Увесь світ підтримує Україну.

Фото: УП.

«Україно, не панікуй, але бий на сполох». Звернення депутатів Європейського парламенту

Понад 135 тис. російських солдатів зараз розташувалися вздовж українського кордону; 30 тис. російських військових, мобілізованих у Білорусі, розпочали те, що Кремль називає «військовими навчаннями»; колони російської військової техніки й особового складу вже декілька місяців заповнюють анексований Крим та окупований Донбас

Ситуація швидко наближається до переломного моменту, коли Росія може легко почати й успішно завершити повномасштабне вторгнення на всю країну. 

Ми не говоримо тут про регіональний конфлікт, до якого Україна, на жаль, звикла за останні вісім років. 

Цього разу ми говоримо про всеохопну війну, масштаби якої були невідомі цьому континенту з часів Другої світової війни.

За таких обставин ми, депутати Європейського парламенту та багаторічні друзі України, провели за останній час візити до Києва, Запоріжжя і Маріуполя та незліченну кількість зустрічей з громадськістю та високопосадовцями України, щоб висловити солідарність з народом України і дати недвозначний сигнал, що країна не стоїть сама перед обличчям російської агресії.

На наш подив, настрої, які ми зустріли в Україні, не відповідають об’єктивній реальності. Така невідповідність проявляється у всіх сферах суспільного життя, від вулиць українських міст до більшості кабінетів політичних еліт.

Україна є частиною європейської цивілізації, яка поділяє фундаментальні цінності з ЄС. Тому більшість населення в польському, швецькому, французькому і навіть німецькому суспільствах вважають, що їхні країни мають захищати Україну від російської агресії. 

Менше половини українців вважають, що російське вторгнення є ймовірним, тоді як таке занепокоєння значно вище серед населення тих країн, які також мають тривалу історію опору російській агресії. 

Похмура перспектива можливого російського вторгнення в Україну, висловлена поляками, румунами, шведами й іншими європейцями, підтверджується висновками найдосконаліших розвідувальних служб світу, які повторили, що Путін може розпочати наступ у будь-який момент.

Поширений настрій применшення загроз в Україні під час «затишшя перед бурею» зрозумілий, оскільки дає необхідне відчуття безпеки, але це не найрозсудливіший підхід у світлі кричущої небезпеки.

Ми справді не знаємо, якою буде розв’язка у грі Путіна (можливо, навіть сам Путін не знає); правильно також те, що сіяти паніку – це останнє, що потрібно фінансовим ринкам України та її миролюбному народу. 

Проте існує велика різниця між запобіганням паніці з одного боку, і применшенням безсумнівної загрози з іншого. 

Якщо перший крок демонструє незламну стійкість українців, то другий ризикує залишити країну і її людей вразливими й непідготовленими.

Розумна противага паніці та нагнітанню страху, як би контрінтуїтивно це не звучало, бити на сполох серед міжнародного співтовариства та зміцнювати готовність українців  до стримування неминучої небезпеки.

На нас лежить важке зобов’язання чесно говорити з понад 40 мільйонами українців про той факт, що загроза – реальна, але країна не стоїть самотньо перед цим асиметричним викликом.

Україна є частиною європейської цивілізації, яка поділяє фундаментальні цінності з ЄС. Тому більшість населення в польському, швецькому, французькому і навіть німецькому суспільствах вважають, що їхні країни мають захищати Україну від російської агресії. 

Це також причина того, чому найпалкіші друзі України в Європейському Парламенті та інших країнах висловлюють свою повну підтримку членству України в ЄС, коли країна відповідатиме всім технічним критеріям. 

Ось чому тисячі ключових західних політиків невтомно працюють, аби уникнути трагедії, що насувається, не ставлячи під загрозу інтереси та цінності України. 

Протидіяти надзвичайній загрозі, яку зараз створює путінська Росія, будуть безпрецедентними заходами.

Ми повністю залучені до процесу та готові діяти.

Наразі підготовлено різні сценарії, аби переконатися, що путінська Росія зіткнеться з найтяжчими наслідками в разі початку нового вторгнення.

Водночас наше завдання – невпинно працювати над підвищенням стійкості українського суспільства та зміцненням фінансових і обороноздатних можливостей країни. 

Західні політики також мають непросте завдання переконати скептично налаштовану меншість їхніх суспільств у тому, що відстоювати Україну – це більше, ніж просто захищати жертву агресії. 

Це, по суті, рівносильно відстоюванню західних цінностей і заснованого на нормах права міжнародного порядку, яким ми його знаємо.

Широка міжнародна увага, підкріплена точними повідомленнями ЗМІ, утримує Україну на першому місці порядку денного, і поки є міжнародний резонанс та консолідовані дії, Путін двічі подумає, перш ніж почати наступ. 

З іншого боку, зниження інтересу та помилкове відчуття безпеки означало б катастрофу для України, оскільки Путін може діяти безкарно, стикаючись лише з мінімальним опором міжнародної спільноти.

Саме тому ми всі всередині України та за її межами повинні називати речі своїми іменами, а не заперечувати безпосередню загрозу, тривожити міжнародне співтовариство та нарощувати готовність українського народу. 

Все це без сіяння паніки. Таке тонке балансування буде ознакою хорошого керівництва, і ми, міжнародні друзі України, будемо його підтримувати усіма засобами.

Петрас Аустревічюс, депутат Європарламенту, Оновити Європу

Міхаель Галер, депутат Європарламенту, Європейська народна партія

Віола фон Крамон-Таубадель, депутатка Європарламенту, Зелені/Європейський вільний альянс

Влодзімеж Цимошевич, депутат Європарламенту, Прогресивний альянс соціалістів та демократів

Читайте також: Порошенко: якщо завтра Пристайко ще буде в Лондоні, значить відмова від НАТО – це позиція Зеленського.

Telegram Channel