Про це мало хто з нас знає. Не знають і ті, хто носить високу відзнаку Батьківщини. А їх виготовляють в інструментальному цеху Львівського державного ювелірного заводу...
Про це мало хто з нас знає. Не знають і ті, хто носить високу відзнаку Батьківщини. А їх виготовляють в інструментальному цеху Львівського державного ювелірного заводу. Тиражі тримають у таємниці, мабуть, щоб народ не розбещувати. Правда, дехто з українців, як шолоховський дід Щукар, скептично ставиться до всякого роду нагород. Бо живе за принципом: за грамоту «Спасибі», та ліпше б відріз на штани дали.
Лариса МАРЧУК
Таку рідкісну спеціалізацію «львівська ювелірка» здобула ще у радянські часи, коли кувала одну з найпочесніших нагород в СРСР — Орден Трудового Червоного Прапора. Ще з тих пір на підприємстві працює Андрій Навогольник. Правда, зараз вже на посаді начальника інструментального цеху, а тоді починав гравером. — Сьогодні наш завод виготовляє широкий асортимент нагород — від державних, міністерських, відомчих, галузевих до обласних, районних, міських, сільських, — говорить Андрій Володимирович Навогольник. — На українській політичній арені постійно відбуваються зміни, міняються уряди. Але замовлення на виготовлення нагород ми завжди маємо. Тільки за один рік ми випускаємо 70 тисяч розмаїтих нагород на 4 мільйони гривень! Це і ордени «За заслуги» трьох ступенів, Богдана Хмельницького трьох ступенів, «За мужність», «Мати Героїня», Хрести Слави — козацькі, військові, міліцейські, спецназ і т.д. А вже знаків звань «заслужений», «народний» по професіях — їх більше 30 видів. Є серед них і фармацевт, і метролог, і промисловець, і економіст... — А заслужений двірник — є? — запитую. — Це почесний працівник житлово-комунального господарства України, на знакові зображено два ключі. Маса зразків нагород представлено на стінах кабінету Андрія Володимировича. Для нових видів продукції тут вже і місця бракує. — А орден для шефа замовити можна? — цікавлюсь. — Звичайно, і такі випадки вже були. Бос однієї відомої фірми мав уродини. Колеги вирішили орденом його нагородити. Але не казенним, бо він на думку фірмачів дешевий. Наприклад, «За мужність» обходиться у 55 гривень. А їм потрібно було щось вагоміше. Замовили ювілейну срібну монету з карбованим профілем шефа-іменинника, — розповів Андрій Володимирович. — Скільки коштує ось така персональна медаль або орден в єдиному екземплярі? -запитую. — Все залежить від матеріалу, з якого виготовимо орден на замовлення — з золота, срібла, коштовних каменів — від 10 тисяч гривень і більше, — відповів Андрій Навогольник. Під час інавгурації Президента Віктора Ющенка йому одягнули золотий коллар — атрибут президентської влади. Цю дорогоцінну прикрасу з білого і жовтого золота, яку оздобили фініфтю, емаллю, гранатовими камінцями, теж виготовляли у львівському цеху. Розкриємо секрет — як тільки Андрій Навогольник взяв у руки вже завершений дорогоцінний коллар, то першим, хто його приміряв, був його 12-річний син (з того часу минуло вже 10 років). Лише після того одягнув коллар Леонід Кучма, згодом він перейшов до Віктора Ющенка. Час іде, влада міняється. А конвеєр «львівської ювелірки» не перестає штампувати нагороди, нагрудні знаки для народу — заслужених лікарів, вчителів, шахтарів, тренерів, дільничних міліціонерів, працівників космічної галузі, транспорту тощо. Своєрідне змагання влаштували мери міст — хто зробить для своїх городян почесний знак привабливішим і дорожчим. Вартість одного екземпляра нагрудної відзнаки до 200 гривень. Тут же на стенді красується Знак Почесного громадянина Волині — це щит з червоної емалі, а на ньому білий хрест. Луцьк-Львів.
