Нині школярі міркують, що ще можна продати, аби наблизити перемогу української армії.
Школярі з Луцька, які продавали черешні, щоб зібрати гроші на Байрактар, їздили до Туреччини
Давид та Сергій захоплювалися турецькими краєвидами і мали організоване дозвілля. Та найбільше, кажуть хлопці, їм запам'яталася екскурсія на завод, де виготовляють той самий безпілотник, на який вони допомагали збирати гроші
Хлопці з Луцька Сергій Заяць та Давид Щегельський, які збирали гроші на Байрактар, продаючи черешні, цими днями повернулися з Туреччини. Там вони разом з мамами відпочивали впродовж дев'яти днів. Поїздку хлопцям оплатили представники заводу Байкар, після того, як побачили сюжет про них.
Про це повідомляє Суспільне.
Мами Сергія та Давида – дві Тетяни кажуть, що спочатку не повірили, коли їм зателефонували із Байкару. Подумали, що це жарт.
«Дзвонить телефон, вибиває номер. Знизу пише в телефоні: Туреччина. В мене нікого немає в Туреччині, хто може дзвонити. Я вибила. Розмови й не було. Потім прийшло повідомлення на телефон», – розповіла мама Сергія Зайця.
Нині школярі міркують, що ще можна продати, аби наблизити перемогу української армії.
Після того жінки зв'язалися з фондом Сергія Притули, щоб уточнити інформацію про поїздку. Нас там запевнили, що все добре і ми поїдемо в Стамбул, – додала мама Давида Щегельського.
У таборі разом з волинянами відпочивало ще 140 українських дітей.
«Мене дуже здивувало, що там було дуже масштабне виробництво. Нам розказували, показували. Мотор – це можна сказати серединка, це український мотор», – поділився Давид Щегельський.
На заводі хлопцям подарували пазли у вигляді Байрактара. Сергій Заяць каже, що навіть не навіть не сподівався, що буду говорити з генеральним директором заводу «Байкар». Після повернення з Туреччини Сергій прийшов у гості до дідуся, в якого разом з Давидом рвали черешні на продаж.
Нині школярі міркують, що ще можна продати, аби наблизити перемогу української армії.
