На східній околиці Іванич є невелика водойма, яка навіть у люті морози не вкривається кригою. За легендою, у сиву давнину, щоб не втрапити у руки чужинських зайд — татаро-монголів — утікаюча українська красуня кинулася у цю безодню. Відтоді й звуть її Татаркою...
На східній околиці Іванич є невелика водойма, яка навіть у люті морози не вкривається кригою. За легендою, у сиву давнину, щоб не втрапити у руки чужинських зайд — татаро-монголів — утікаюча українська красуня кинулася у цю безодню. Відтоді й звуть її Татаркою.
Цю овіяну легендами місцину люблять місцеві мешканці. А ще її облюбували красені-лебеді. Відчуваючи людську турботу, горді й красиві птахи уже багато літ поспіль залишаються тут і на зимівлю. Нині їх 38. Місцеві природолюби оберігають й охоче підгодовують лебедів. Коли спадають морози, щоб розім’яти крила, птахи перелітають на незамерзаючі місця Щенятинського і Павлівського озер. До речі, на ставках приватного сільгосппідприємства «Павлівська риба» декілька пар лебедів мали свої виводки. У ці січневі дні біля Татарки збирається чимало перехожих, щоб помилуватися лебедями, приносять їм корм, повідомив журналіст В’ячеслав Стрий.
