СЮЖЕТ ІЗ ВУЛИЦІ: міські «джунглі» також небезпечні

Зустріла знайомого. На оці пов’язка, немов у Кутузова. На запитання, що сталося, лиш рукою махнув:

— Не повіриш! Гуляв довкола будинку із собакою і в темряві настромився на вишневу гілку!
Чому ж не повірю? Спиртним мій знайомий не зловживає, а щодо гілок дерев, які порозросталися і понависали над тротуаром, то їх і біля нашого будинку на вул. Кравчука не бракує.
Так уже склалося: коли новосели заселяють будинок, облаштовують двір, розбивають клумби, садять дерева й кущі. Потім ентузіазм спадає, бо «дикуни» із сусідніх дворів чи під’їздів усе те ламають і витоптують. Та все ж поодинокі дерева виживають і за десятиліття довкола них утворюються справжні джунглі, бо ж усе живе хоче рости. А доглядають за міськими насадженнями у нашому «європейському» Луцьку переважно лиш на центральних вулицях. Решта частенько перетворюється у «джунглі» й смітники. Щоправда, нещодавно довелося бачити бригаду, яка обрізала дерева і на нашій вулиці. Але до кожного двора руки у них явно не дійшли.