ЗА НЕВИПЛАТУ ЗАРПЛАТИ - ДО КРИМІНАЛУ

Гната Хлібовського, директора ВАТ «Луцьке АТП 10754», викликали до прокуратури міста і пояснили, що відносно нього порушується кримінальна справа. Впродовж липня минулого року по травень нинішнього підприємство заборгувало своїм працівникам 78,2 тисячі гривень. Таким чином були порушені вимоги відповідних статей Закону «Про оплату праці» та Кодексу законів України про працю, де записано, що «оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку після сплати обов’язкових платежів».
На рахунок АТП 10754 переказували чимало коштів, але їх використовували насамперед на сплату різних платежів, зокрема, комунальних послуг і господарську діяльність, а на виплату зарплати гроші заощаджували. Таким чином лише за минулий рік утворилась заборгованість у 56 тисяч гривень. Хлібовському роз’яснили, що своїми навмисними діями — безпідставною невиплатою зарплати працівникам підприємства — він вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 175 Кримінального кодексу України.
Під час допиту Хлібовський винним себе не визнав, хоча знав, що підприємство, яке він очолює, заборгувало працівникам значну суму. «Деякі підприємства нам заборгували за надані їм послуги. Нам винні 107 тисяч гривень. Вживаємо відповідних заходів щодо повернення коштів і заборгованість з виплати зарплати найближчим часом буде погашена», — написав у поясненні обвинувачений. І справді, буквально через тиждень гроші «знайшлися» і працівникам повністю повернули борг з виплати зарплати. Однак судове засідання все-таки відбулося, але кримінальну справу відносно Хлібовського закрили на підставі Закону «Про амністію».
Костянтин Форманюк, директор і один з засновників фірми «Комплект» ЛТД, протягом п’яти місяців нинішнього року також безпідставно не виплачував працівникам зарплату, не проводився розрахунок з тими, хто звільнявся з роботи. В цьому році заборгованість постійно зростала і в червні вже становила 39166 гривень. Відносно Форманюка прокуратура Луцька теж порушила кримінальну справу. Як пояснив обвинувачений, кошти на рахунку були, але їх витратили на придбання матеріалів. До того ж труби, крани, інші деталі купували не на конкретні об’єкти, а зберігали їх на складі з тим, щоб вони були про запас. Фірмі «Комплект» ЛТД значну суму заборгували дебітори, але позову до суду не подавали, бо, за словами Форманюка, в них немає юриста. До судового засідання обвинувачений дав підписку про невиїзд. Справу суд закрив на підставі Закону «Про амністію».
Як пояснив кореспонденту «Волині» старший помічник прокурора Луцька Андрій Рибак, у нинішньому році прокуратура міста порушила декілька кримінальних справ відносно керівників, котрі допустили безпідставну заборгованість з виплати заробітної плати. Усі справи розглянуті місцевим судом і заборгованість погашена. Характерно те, що й підприємства, котрі заборгували виплату зарплати своїм працівникам, мали своїх боржників, які не оплатили їм за виконані роботи або надані послуги. Коли ж порушувалась кримінальна справа, гроші дебітори знаходили й «виручали» суміжників.
Позови про стягнення заборгованої заробітної плати подають до суду особисто й потерпілі працівники. Водій спеціалізованої монтажно-експлуатаційної дільниці ДАІ УМВС Богдан Олійник чотири місяці не одержував зарплати. «Незважаючи на мої багаторазові звернення до начальника дільниці Валентина Форсюка про виплату мені заборгованості, він не вживає ніяких заходів щодо її погашення і поточних виплатів. Сім’я не має коштів на прожиття, не маємо можливості сплачувати за житлово-комунальні послуги», — написав Олійник у позовній заяві. Суд задовольнив позов і вирішив стягнути з підприємства на користь Олійника заборговану зарплату. Задоволено позов і Володимира Горбатюка, маляра цієї ж спеціалізованої монтажно-експлуатаційної дільниці.
Деякі відповідачі, не погоджуючись з рішеннями місцевого суду, звертаються з скаргами до апеляційного. Рожищенський районний суд задовольнив позовну заяву Євгена Яромчука до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Стохід» про стягнення заборгованості з виплати зарплати. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач просив «розстрочити» виплату боргу за попередні роки через те, що суд першої інстанції не взяв до уваги умови колективного договору, за яким передбачено погашення заборгованості з виплати зарплати виробленою продукцією. Апеляційну скаргу «Стоходу» суд відхилив на тій підставі, що заборговану Яромчуку зарплату відповідач не виплатив ні грошима, ні натурою, а рішення районного суду залишив без змін.
За словами заступника голови апеляційного суду області Володимира Лончука, місцеві суди в першому півріччі розглянули 975 справ про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, а також про стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку, моральної шкоди, заподіяної працівникові внаслідок несвоєчасно виплаченого заробітку. Найчастіше з позовами звертаються працівники промислових і сільськогосподарських підприємств.
У випадку порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження строку. Поширеним недоліком щодо вирішення спорів є невиконання судами вимог ст. 217 Цивільного процесуального кодексу про негайне виконання рішень про виплату працівникові зарплати, але не більш як за один місяць. До того ж суди не враховують, що виконання цієї вимоги є обов’язковим, а не правом суду.
Заступник голови апеляційного суду Володимир Лончук зазначив, що в деяких випадках поверховість розгляду справ про стягнення зарплати призводила до того, що місцеві суди неправильно визначали правовідносини, які виникали між сторонами. Так, Ковельський районний суд задовольнив позов Ф.О. Новарчук до Поворського військового лісництва про стягнення 522 гривень заборгованої зарплати її чоловіка, який тривалий час працював і згодом помер. Однак суд не взяв до уваги, що в такому випадку зарплату належить виплачувати членам сім’ї, котрі з ним проживали, й особам, які були на його утриманні. Якщо таких осіб не було, то неотримана зарплата входить до спадкового майна і переходить за спадщиною на загальних підставах. Але з матеріалів справи за позовом Новарчук видно, що відповідач відмовляв у виплаті зарплати померлого чоловіка. Між сторонами виникає спір про право цивільне, а суд вирішив цю справу за правилами трудових спорів.
Любомир ПАХОЛОК.