Певно, немає потреби особливо представляти заслуженого працівника культури Юрія Максименка. Це особлива людина — він і композитор, і диригент, і поет, а водночас художній керівник обласної філармонії. Цими днями відбувся його ювілейний концерт-бенефіс. а на сцені красувались дві цифри — 75 і 50, що означали вік і роки його творчої діяльності...
Певно, немає потреби особливо представляти заслуженого працівника культури Юрія Максименка. Це особлива людина — він і композитор, і диригент, і поет, а водночас художній керівник обласної філармонії. Цими днями відбувся його ювілейний концерт-бенефіс. а на сцені красувались дві цифри — 75 і 50, що означали вік і роки його творчої діяльності.
Анастасія ФІЛАТЕНКО
Пригадую його за пультом симфонічного оркестру у Київському Палаці «Україна», коли звітувала наша область. Юрій Максименко, як диригент оркестру і хору, буквально вразив знавців, які наступного дня обговорювали виступ творчих колективів нашої області. Вони були в захопленні від диригента, його елегантності, високого і справжнього мистецтва. Не одразу дізналися волиняни, що Юрій Максименко ще й непересічний композитор. А кілька років тому твори Юрія Максименка включили до свого репертуару заслужені артисти України Зоя Комарук, Михайло Лазука, артистка Ірина Малашевська, його юні вихованці Юрій Мостика та Влада Маринчук. Чимало пісень він створив на слова видатної Ліни Костенко. Не випадково концерт-бенефіс розпочався виступом камерного оркестру «Кантабіле» обласної філармонії, який виконав «Віночок українських народних пісень» в обробці Юрія Максименка. А на диригентському місці стояв не Товій Рівець, як ми вже звикли, а саме Юрій Максименко. Приємно, що у супроводі оркестру, яким диригував уже його керівник, співали для іменинника і всіх нас Зоя Комарук, Ірина Малашевська. Слід сказати й про те, що Юрій Максименко взяв під своє крило зовсім юних Віктора Мостику з Ковеля, Владу Маринчук, Андрія Савінчука. До речі, Віктора Мостику помітив і взяв під свою опіку знаменитий Володимир Гришко. Але це вже після того, як з ним не один рік працював Юрій Максименко. То ж юні таланти співали на творчому вечорі свого наставника. Гордиться Юрій Максименко своєю донькою, яка закінчила Київський театральний інститут ім. І. Карпенка-Карого. У свій час вона працювала у Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки, імітує голоси відомих людей. Тож не обійшлося без «поздоровлення» Юлії Тимошенко, інших знаменитих людей. Донька щиро і сердечно привітала батька. Юрій Максименко став за диригентський пульт, коли на сцену вийшли співаки і музиканти, яких було, певне, не одна сотня. Це для них він написав кантату на слова Т.Г. Шевченка «Обніміться ж, брати мої!» Линула велична мелодія співаків академічного Волинського народного хору, хорів «Колорит» з Каменя-Каширського, студентів та викладачів Волинського училища культури і мистецтв, собору Всіх Святих Землі Волинської. Юрій Максименко створив вражаючий твір на слова В. Сосюри «Любіть Україну». Його виконали на вечорі вже названі хорові та музичні колективи і солісти. Почесні грамоти, відзнаки і добрі слова вітань та побажань висловили ювілярові заступник голови облдержадміністрації Святослав Кравчук, радник голови обласної ради Володимир Блінов, начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Володимир Лисюк, начальник управління культури Луцького міськвиконкому Юрій Войнаровський. Ювіляру було вручено від його шанувальників розкішні букети квітів.
