Тендітна мить, розкраяна безжально, Примхливим збігом, звалищем ілюзій. Сказати, що любов - надто банально, І надто вбого, просто,- просто друзі. Антонім мрій, вкрай нелогічний профіль, Хоч не чекала - наче дощ раптовий, Навскрізь пройняв, як влучні щирі строфи, Мов світ незнаний, непізнанно новий...
