Волинська журналістка покинула медіа й пішла в морську піхоту

Вікторія Гаврилюк пояснила, що не відчувала свою роботу в регіональному ЗМІ потрібною. Зрештою, відчула професійне вигорання і пішла з медіа. Навчання в школі морського піхотинця тривало понад місяць і ще тиждень – у розподільчому центрі.

Про це повідомляє imi.org.ua.

«У школі морського піхотинця я була єдиною дівчиною у взводі. Наш взвод складався з 36 людей. Відповідно, 35 хлопців і я. Натомість у розподільчому центрі я була єдиною жінкою серед 120 курсантів. З них частина поїхала на навчання до Великої Британії (я не захотіла), а частина поїхала до школи морського піхотинця», – розповіла медійниця. 

Близькі погано сприйняли її ідею піти до армії, згадує Вікторія Гаврилюк. Якщо з мамою вдалося порозумітися, то є родичі, які досі засуджують її вибір. А от з військовими в Школі морського піхотинця вона подружилася:

«Мені надзвичайно пощастило з моїми побратимами. Мені було дуже легко і комфортно з ними. Наші відносини були братерськими, базувалися на взаємопідтримці. Деякі з них досі називають мене «сестричка». Оскільки я досить добре орієнтуюсь у медицині, я лікувала хлопців, адже у квітні погода була дощовою, прохолодною, умови польові, і майже весь мій взвод зліг із ГРВІ, кашлями і т.д. Потім, коли почалися важкі фізичні навантаження, додалися ще й травми – хтось ногу розтягнув, у когось спину прихопило», – згадує журналістка.

У Школі морського піхотинця Вікторія Гаврилюк склала присягу на вірність Україні. А далі – пішла в морську авіацію ВМС ЗС України. 

Вікторія розповіла, що в Школі морського піхотинця найбільше запам'яталося, як підполковник Ігор Куцар попросив прочитати під час шикування на плацу промову Переможця перед трьома взводами.  

«І отак стоять переді мною мужні чоловіки в повній бойовій амуніції, з автоматами, і я командирським голосом ту промову виголошую. Коліна трясуться, але ж приховую те хвилювання. Аж мурашки по шкірі. Хоч бери й одразу в бій. Ще запам'ятала смугу психологічних перешкод. У морпіхів є така фішка. Там треба було в повній амуніції, зі зброєю повзти по залитих водою окопах, долати триметрові стіни, і це все під звуки вибухів, димову завісу, під крики людей. Для більшої достовірності й реалізму в окопах були ще й свинячі тельбухи. Як таке забути», – розповідає Вікторія. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Судили волинянина, який зарубав матір та сина, а їхні тіла викинув у колодязь.
• На Волині автівка ледь не наїхала на дитину (Відео моменту).
• На Волині мама трьох дітей з декрету повернулася на службу (Фото).
• На Волині сталася ДТП, травмувалася жінка (Фото).
• Знову болюча втрата: на фронті загинув Захисник з Рівненської області.

Усі новини російсько-української війни – тут.