У ГОСТІ ДО МАВКИ І ЛУКАША

На Ковельщині пройшов восьмий поетичний фестиваль, названий на честь геніального твору Лесі Українки

Володимир ЛИС

З наради молодих авторів Волині розпочалися у Ковелі заходи поетичного фестивалю «Лісова пісня». Вели нараду, аналізували рукописи юних талантів їх старші колеги поети Надія Гуменюк, Ігор Павлюк і Ольга Ляснюк. І молоді, і досвідчені автори, які приїхали з Луцька, з інших областей України, читали свої поезії на вечорі у культурно-мистецькому центрі Ковеля.
А ось у Колодяжному, в Музеї-садибі Лесі Українки відбулася знаменна подія: народна артистка України Наталія Свириденко грала на роялі Лесі Українки, виготовленому 1863 року французькою фірмою, який багато літ мовчав, і тільки тепер відреставрований київськими фахівцями. Цьому якраз посприяла пані Наталя, кошти ж виділила обласна рада. А грала твори тієї епохи, в якій жила і творила Леся, і тих композиторів, яких вона любила. У вітальні сірого будиночка Косачів пройшла літературна година: поети читали вірші, а відомий дует «Райдуга» співав пісні. Пройшли зустрічі письменників з читачами у селищі Голоби, селах Білин, Доротище і Облапи Ковельського району.
Відкриваючи завершальне дійство фестивалю в урочищі Нечимному, його ведуча голова Волинської організації НСПУ Ніна Горик (другим ведучим був начальник районного управління культури і туризму Андрій Мигуля) нагадала, як всього лиш вісім років тому група волинських письменників на чолі з ініціатором проведення фестивалю Василем Геєм пробиралася до цього місця грузькою лісовою дорогою. Як не дивно, тоді довго довелося переконувати обласну владу у необхідності такого фестивалю. За цей час проклали і дорогу, і відкрили музей одного твору, і обладнали сцену на лісовій галявині, фестиваль став знаним не лише в Україні, можна навіть сказати, респектабельним, але в той же час набув ознак фестивалю літературно-мистецького, яких багато проводиться в Україні. А ось саме поетичних фестивалів, та ще й присвячених одному твору (саме 8 серпня 1911 року Леся Українка, як вона сама писала, поставила останню крапку у своїй драмі-феєрії «Лісова пісня»), не лише в нашій країні, а й в Європі, здається, немає. Тож варто було б його зберегти у такому вигляді, як він задумувався, бо його завершальний акорд скидався швидше на великий концерт, де поетичне слово губилося.
Усе ж зазначимо, що чудовою була сцена Мавки і Лукаша з «Лісової пісні», яку виконали актори Волинського академічного театру імені Лесі Українки Людмила Савош (здається, у нас виростає ще одна велика актриса) і Сергій Єрмакович. Про особливу, прекрасну ауру свята говорив заступник голови облдержадміністрації Святослав Кравчук. Вітали учасників і гостей фестивалю також голова Ковельської райдержадміністрації Валентин Скуба і ковельський міський голова Сергій Кошарук. Піснею «Вилетіла галка з глибокої балки», записаною колись Лесею Українкою саме у цих місцях, розпочав свій виступ народний аматорський хор «Родина» з села Білин. Шквал оплесків зірвала юна солісточка Альбіна Онищук виконанням народної пісні «Вербовая дощечка». Тепло вітали присутні виступи автентичного фольклорного гурту із Скулина, інших пісенних виконавців, а гурт «Тойкутські музики» після пісень запросив усіх присутніх до запального українського танцю.
Після Міжнародного фестивалю в Італії, де вона здобула гран-прі, приїхала на «Лісову пісню» заслужена артистка України киянка Світлана Мирвода, родом із села Дубова Ковельського району. Свій виступ разом з сином Тимофієм, сопілкарем і скрипалем, також лауреатом багатьох конкурсів, вона розпочала старовинним українським романсом, який найвищим балом оцінили нещодавно італійці.
З берегів Дніпра передала вітання учасникам фестивалю голова Дніпропетровської письменницької організації Леся Степовичка, а її колега керівник кіровоградських письменників Василь Бондар — з батьківщини Кропивницького, Садовського, Винниченка і Маланюка. Прочитали свої поезії Тетяна Яковенко з Вінниці, Надія Панчук з Ужгорода, Любов Пшенична з Рівненщини, волиняни Василь Гей і Надія Гуменюк, тепер киянин Ігор Павлюк, а заслужена артистка України Галина Кажан — поезію Ліни Костенко. Ніна Горик і Надія Гуменюк вручили дипломи переможцям літературного конкурсу молодих авторів, який проводила облдержадміністрація разом з Волинською письменницькою організацією.
Вперше на фестивалі звучала білоруська мова з вуст поетів із Берестейщини Миколи Прокоповича і Алєся Каска, а польською — поезія Войцеха Пєстки з Любліна та в перекладах українською — з вуст Ольги Литвинюк. Отже, можна справедливо сказати, що фестиваль набуває ознак міжнародного. А ще гостями фестивалю була делегація гміни Вержбіце Холмського повіту, яка підписала угоду про співпрацю із Скулинською сільрадою.
І, звичайно, несправедливо було б не назвати виступи професорів — Краківського Ягеллонського університету і Острозької академії Ярослава Поліщука і Волинського національного імені Лесі Українки Віктора Давидюка, які проникливо проаналізували безсмертну творчість Лесі, а Віктор Феодосійович розповів ще й зворушливу історію, яку дізнався від місцевих жителів: як у 1944 році колядники із Скулина приходили колядувати і щедрувати до лісового відлюдника, внука того, що став прообразом Лукаша у «Лісовій пісні», а він їх обдаровував лісовими горіхами.