СОЛОДКА ЗГУБА

Євгенія НАЗАРУК

— Забудь мене, — тужили губи.
— Кохай мене, — благало серце.
Від полюбові до загуби
Клекоче пристрасті озерце.
Пірнути в нього сил не маєш.
Намочиш ноги -— серцю рана.
Спитаю поглядом: «Кохаєш?»
Почую словом: «Так, кохана».
Нам і тривожно, і гостинно.
То пахне медом, то грозою.
Цвіте любов солодопінно -
І добре нам удвох з тобою.
Ти — наче докір, наче втіха.
— Забудь мене...
— шептали губи.
Ти залишився. Не поїхав.
Останній шанс — солодка згуба.
с. Лище
Луцького району.