Активісти у Херсоні домагаються нагородження усіх захисників міста, які в березні минулого року зустріли російську танкову армаду з коктейлями Молотова.
Оксана Погомій про нагородження захисників Херсону: когось «загубили», про поранених взагалі забули
Активістка ГО «Справа Громад» з Херсону Оксана Погомій, яка всю окупацію допомагала людям і зараз підтримує тих, кому найважче, пише на своїй сторінці у Facebook, що влада безвідповідально поставилась до відзначення Героїв оборони міста
Вона повідомила, що принаймні одне прізвище загиблого «загубилось» в указі про нагородження. Також Погомій повідомила, що родичі бійців ТРО через суд намагаються змусити військову частину визнати їх військовослужбовцями, але суди затягуються.
«Бузковий і Ліцей. Загиблі, поранені та живі. Прошу прочитати до кінця. Вчора на день звільнення Херсону нагородили посмертно орденом «За мужність» III ступеня загиблих Героїв. Але! Подання робила ОВА (за що велика подяка), а не військова частина (як повинно було б статись)», – зазначає Погомій.
«Але! В поданні були всі фамілії загиблих в тому бою (я перевірила), а одного загиблого – Щогольова Андрія Володимировича, в списках нагороджених немає. В мене язик не повертається сказати «загубили». Це про ставлення в ОП до такої важливої справи…роблять аби як», – пише волонтерка.
«Подання робили на Героїв України, а отримали інше…
І якщо в ОП думали що «і так буде норм», то я хочу сказати – спробуйте взяти автомат і піти з ним проти танків!», – обурюється Оксана Погомій.
«Головне – це нагородження ніяким чином не стосується іншої справи – визнання загиблих тими, хто загинув в бою, як військовий! Ми вже виграли дві справи по загиблим, але сьогодні я узнаю, що військова частина щоб не виконувати рішення суду, подала на апеляцію! Совість? Честь? Гідність? Ні. Не чули», – пише жінка.
«А про поранених, живих, хто проявив хоробрість і мужність, забули… І вишенька на торті – пан очільник нашої бригади Катинський тим же Указом нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Хоча до звільнення Херсону немає жодного стосунку. Він був тоді за 200 км від нашого міста в зовсім іншому підрозділі», – констатує Оксана Погомій.
«Тому – не зупиняємось! Працюємо далі! Попереду багато роботи. Слава Україні! Слава тим, хто загинув за те, щоб ми жили! І прошу максимальний репост!», – звернулася активістка до небайдужих українців.
