Курси НБУ $ 40.12 € 43.49
Нескорений: історія бійця з Волині, який займався розмінуванням територій на Донеччині

Військовослужбовець Віктор на реабілітації в одному з медзакладів Волині.

Фото: suspilne.media.

Нескорений: історія бійця з Волині, який займався розмінуванням територій на Донеччині

Наприкінці літа цього року 42-річний Віктор з Володимирського району внаслідок поранення втратив частину лівої ноги та ліве око

До лав ЗСУ чоловік приєднався торік у квітні. Не піти захищати Україну не міг, бо 2015 року теж був мобілізований, розповів боєць, який перебуває на реабілітації в одному з медзакладів Волині.

Про це пише Суспільне.

«В мене була мотивація. Я бачив проблему, її треба якось вирішувати. Навіщо сидіти і чекати, поки вона сама вирішиться? Такого не буває. Зараз в більшості вмотивовані бійці — ті, які розуміють, де вони і що вони роблять», — каже Віктор.

Спершу волинянин служив на посаді оператора танково-ракетного комплексу неподалік Бахмута Донецької області. На початку цього року, розповідає, перевівся в іншу бригаду та займався розмінуванням територій.

«Я вважаю, що робив роботу – тяжку, невдячну. Тяжка, бо на тобі бронежилет, рюкзак, боєкомплект, автомат. А невдячна, бо тобі розказують, що в тебе зарплата велика. Давайте поїдьте, посидіть хоч би день під обстрілом. Я побачу, чи ви витримаєте,» — говорить військовослужбовець.

Поранення Віктор отримав під час виконання бойового завдання із розмінування дороги на Донеччині.

«З дорогою було все нормально, а от посадка виявилася замінованою. Став лівою ногою, почув вибух і зрозумів, що далі мене понесуть», — каже волинянин.

Після поранення була операція в Дніпрі та лікування в різних госпіталях країни. Спершу чоловікові вставили кришталик в ліве око, завдяки цьому він знову бачить. Розповідає: у жовтні отримав безоплатний протез, тепер вчиться заново ходити.

«Повернули зір, повернули рухову функцію, трошки привикаю. Позаживало все, нічого не болить. Так, ноги немає, розумію, що не відросте і так як було – не буде. Просто живеш далі і привикаєш до цього,» — розмірковує Віктор.

Військовий говорить: життя після поранень не закінчилося, тому не впадає у відчай та ні про що не шкодує, навпаки – адаптовується до нових умов і вчиться жити далі.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Volyn Nova.

Читайте також: Митрополит Луцький і Волинський ПЦУ Михаїл розповів, чому святкуємо Різдво 25 грудня.

Щоб світ не поглинув морок: Залужний привітав ЗСУ із Різдвом.

Волинська мама 13 дітей: «Сьогодні моя душа із синами, які боронять Україну».

Заблукав у Святвечір: волинські рятувальники визволили людину з болотяної пастки (Фото).

Реклама Google
Telegram Channel