Англійське слово «баффало» у перекладі означає бик. Товариство з обмеженою відповідальністю, яке має таку ж назву, свої відділки розташувало у трьох районах
Англійське слово «баффало» у перекладі означає бик. Товариство з обмеженою відповідальністю, яке має таку ж назву, свої відділки розташувало у трьох районах – Ківерцівському, Маневицькому та Володимир-Волинському, у Стенжаричах
Ірина Надюкова
На запитання, чому вибрали таку віддалену від райцентру місцину, де вже кілька років не працюють ні сільськогосподарське підприємство, ні жоден фермер, його керуюча Світлана Форманюк відповідає: — Зіграло роль те, що у нас багато вільних земель запасу - майже тисяча гектарів. Керівництву фірми сподобалось, що є доступ до води, затишок, а місцеві мешканці згодились надати свої земельні паї. Від середини квітня почали заготовляти ліс і споруджувати кошари. Спочатку завезли з Криму 700 голів сименталів, та їм не підходили місцеві пасовища, зараз одинадцять чоловіків доглядають стадо чорних абердино-ангусів – понад 260 корів і до 130 голів молодняку. Світлана Василівна, яку вдалося розшукати біля полом’янської кошари, розповіла, що товариство закупило тварин на Київщині, де розформовувалася якась агрофірма. — Наше керівництво, — каже жінка, — запозичило досвід утримання цієї волохатої кучерявої і, до речі, виведеної в Угорщині, безрогої м’ясної породи худоби, в американському штаті Айова, де клімат і температурний режим відповідає нашим широтам. Доросла корова важить 600-700 кілограмів, а биків привозили до нас масою понад тонну, вони схожі на бізонів. Технологія відгодівлі цікава – пасовищна, утримують тварин під відкритим небом, корів не доять, молоко повністю висисають телята, яких відлучають після досянення ваги у 100 кілограмів. Останніми тижнями почалися масові отели, цікаво, що телята абердино-ангусів досить життєстійкі. Якщо надвечір вродилося, вранці погналося, як метеор. А буває, що й на паші вродиться – мама його оближе і телятко саме відразу біжить, часом підвозимо до кошари, але на ранок – вже обов’язково саме прямує з мамкою на пашу. Як ми спостерегли, дорослі корови дуже турботливі, ніколи не залишають дітей самими, - кілька мам завжди пасуться біля телят. Коли в якої молоко приспіє, вона і своє телятко погодує і за іншими пригляне. Ковбоями жартівливо називають себе доглядачі Олександр Заброварний та Володимир Козубський. Кажуть, так керівник фірми та американські партнери говорили. Тільки в заокеанській Айові, де худобу розводять на орендованих у своїх індіанців землях, ті їздять верхи на конях чи тетрациклах. Стенжаричівські ковбої ходять пішки, правда не відмовляються від допомоги псів, котрі вміють завертати худобу. Хлопці не тільки пасуть, а й займаються заготівлею кормів, ремонтом кошар. Миколі Мартинюку допомагає пасти і 14-річний син Сергій. Американцям, які приїздили у травні, дуже сподобалися наші соковиті трави, у серпні враження від сухого літа було вже не таким, однак вони переконані, що ця порода виправдає себе у волинських умовах і забезпечить прибутки. За словами пані Світлани, стенжаричівці часто з тривогою питають у неї, як же під відкритим небом зимуватиме стадо. Хвилюється й вона, і її підлеглі. — До зими готуємо кошару з накриттям з прогумованої плівки. Ця худоба любить, щоб було сухо, то сподіваємося, що холоди наші витримає, за всіма зоотехнічними характеристиками, вона досить витривала. Правда, коли лили осінні дощі, шкода було на тварин дивитися, тим більш, є серед них і червоні особини — це волинські м’ясні. Працюють тут тільки одинадцять чоловіків – доглядачів і дві жінки – керуюча відділком і ветлікар. Планують розширити виробництво, будувати ще кошари, завозити на зиму комбікорми, пробивати артезіанську свердловину, — поки що худоба п’є воду із меліоративних каналів, та велике стадо може їх зруйнувати. Що мають стенжаричівці від “Баффало”? Доглядачі — заробітну плату по 1200 гривень на місяць, наприкінці року одержать оплату за паї –від червня це буде приблизно по 270 гривень. Може, з першого погляду, й небагато. Однак, якщо зважити, що ці землі не приносили жодної гривні, то не так уже й погано. А головне, “Баффало” дає людям надію. НА ФОТО: Ковбої – доглядачі Олександр Заброварний та Володимир Козубський.
