Це трапилось такого ж осіннього дня, 29 листопада 1984 року, на уроці початкової військової підготовки в Іваничівській середній школі №2...
Це трапилось такого ж осіннього дня, 29 листопада 1984 року, на уроці початкової військової підготовки в Іваничівській середній школі №2.
Вчитель Юрій Лелюков, розповідаючи школярам про один із видів зброї, приніс у клас три навчальні гранати. Коли в одній із них висмикнув кільце, зрозумів, що вона бойова. На роздуми залишалось… чотири секунди. Учитель різко повернувся до двадцяти шести десятикласників спиною, міцно притис гранату до себе. Пролунав вибух. Школярі на мить заціпеніли від страху, потім кинулись до вчителя— він був мертвий… Про цей справді героїчний випадок багато писали газети. Відтоді минуло багато років. Юрія Лелюкова посмертно нагороджено орденом «Знак пошани». У навчальному закладі на його честь створений музей «Пам’ять», де знаходиться чимало матеріалів, які розповідають про останній урок педагога. Його відвідувачі— школярі, гості Іваничівщини, колишні учні, які завдяки Юрію Лелюкову залишилися живими… Для повного і достойного облаштування музею, яке хотіли б завершити в школі до наступного року, коли відзначатимуть 25— річчя останнього уроку педагога, не вистачає коштів. Саме тому в Іваничівському відділенні Приватбанку відкрито картковий рахунок №6762462030980657, куди кожен з нас може перерахувати певну суму, щоб по-належному увічнити пам’ять героя, повідомила Алла Лісова.
