Позавчора отримали «сердитого» листа від нашого читача Володимира Ющика із Каменя-Каширського...
Позавчора отримали «сердитого» листа від нашого читача Володимира Ющика із Каменя-Каширського.
Що ви, мовляв, дурите народ, ще 8 листопада написали про останнього білого гриба, «а я в неділю 9 листопада був у лісі і назбирав грибів майже кошолку, серед них і два білих, решта «польські», зелениці й підзеленки». Далі автор на двох сторінках докладно розповідає про неабиякі результати «тихого полювання» 16, 22 і 30 листопада і навіть 6 грудня, коли «з племінником назбирали зелениць і підзеленків середній пакет на двох, хоч попадало багато сухих і підмерзлих». А завершив своє послання так: «Не надіюсь, що ви надрукуєте мій лист. Ви ж писали, що вже на початку листопада останній гриб знайшли, а тут всі плани я вам сплутав». Навпаки, Володимире Йосиповичу, ми вам щиро вдячні за розповідь про ваші лісові мандри і визнаємо, що грибник ви справді удатний! А ось газету прочитали дещо упереджено й не дуже уважно. Адже у своїй ліричній замальовці «Останні подарунки «дідового літа» наш здібний і спостережливий автор Павло Шесталюк із с. Хворостів Любомльського району зовсім не стверджував, що знайдені ним білі гриби останні. Він лише висловив припущення: «Невже останні?». Аномально тепла груднева погода і ваш лист красномовно відповіли на його запитання: «А таки ж не останні...» Хай вам і надалі щастить у грибних справах!
