ЗАБУДУ ВСЕ....
Іди. Не треба оглядатись. Мовчи. Нічого не кажи. О, як же боляче прощатись! Прощатись з тим, з ким стільки жив...
Іди. Не треба оглядатись.
Мовчи. Нічого не кажи.
О, як же боляче прощатись!
Прощатись з тим,
з ким стільки жив.
Забуду все, що було з нами,
Як синє марево, як сон.
Порву чи розтопчу ногами
Моїх думок тяжкий полон.
Не повертайся більш ніколи,
Не рви останньої струни...
Дощі... Вітри... А віти голі
Благають небо: «Пригорни...»
с. Бірки
Любомльського району.
