ІЗ ЧИТАЦЬКОЇ ПОШТИ: громадою допомогли погорільцям

«Вночі з 27 на 28 січня минулого року нашу сім’ю спіткало несподіване лихо: майже дощенту згорів наш будинок. Слава Богу, діти — сини Іван, 1993 року народження, і Богдан, 1996 р. н. — уціліли (Іван прокинувся від вогню, який вже обпікав обличчя і, розбудив брата, вони удвох встигли вискочити з палаючого приміщення).

Пожежа знищила і хату, і меблі, і все нажите майно. Ми з чоловіком-»афганцем» Миколою та трьома дітьми (старшого сина Романа, 1989 р. н., саме провели у селище Заболоття на поїзд, він поїхав на навчання у Львів) залишилися практично ні з чим. Скориставшись підтримкою односельців, які дали нам свої подушки і ковдри, «переселилися» у маленьку літню кухню. Думали-гадали, як бути далі? На щастя, світ виявився не без добрих людей. До нас приїхав заступник голови районної ради, учасник бойових дій в Афганістані Василь Півень, відразу ж звернувся до голови обласної ради Анатолія Грицюка, голови обласної організації Української Спілки ветеранів війни в Афганістані Григорія Павловича та в інші інстанції. Ми отримали грошову допомогу від обласної ради, обласного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи, районного управління праці і соцзахисту. Допомогли і «афганці» з ратнівської районної Спілки ветеранів Афганістану. Посильну матеріальну допомогу надали і Заболоттівська селищна та Заліська сільська ради. А потім нам і райдержадміністрація посприяла — виписали необхідний для відбудови будинку ліс за пільговою ціною. Отож, як кажуть, з миру по нитці і вже й нова хата буде готова...
Тому щиро дякуємо за підтримку всім, хто допоміг нам, погорільцям, підтримав у складній ситуації. Бажаю нашим благодійникам у новому році міцного здоров’я і благополуччя, довгого віку і щедрої та прихильної долі».
Надія КІПЕНЬ.
с. Заліси, Ратнівський район.