Курси НБУ $ 39.43 € 42.75
По дорозі з Африки до Європи 2000 птахів переночували на Поліссі

На Волині основна міграція мартинів звичайних проходить по Прип’яті, частково – Стиром і їхніми притоками.

Колаж газети «Волинь».

По дорозі з Африки до Європи 2000 птахів переночували на Поліссі

Найкращий на Волині птахознавець, заступник директора Національного природного парку «Прип’ять – Стохід» з наукової роботи Михайло Химин (на фото) розповів про рекордну, за останні десять років, кількість перелітних мартинів

За повідомленням на фейсбук-сторінці природоохоронного об’єкту, яке було проілюстроване промовистою світлиною, – орнітологи парку продовжують вести облік мігруючих пернатих навесні в основних місцях їх скупчення. На озері Люб’язь, що на Любешівщині, було зафіксовано найбільшу міграцію мартина звичайного – 2000 особин. Крім цього, триває переліт таких пернатих, як свищ, бриджач (турухтун), лиска та інші.

Михайло Химин (найкращий на Волині птахознавець, з яким свого часу і  журналісти «Волині» мали нагоду рахувати птахів у Сваловичах на Любешівщині, де, як у народі кажуть, ворони розвертаються. – Авт.), розповів, що це був один із вечорів, коли цих птахів помітили дуже багато. Вони  переночували на озері  й полетіли. Але невелика частина мартинів залишається тут і гніздиться. Перелітний шлях цих пернатих простягається узбережжями поблизу великих водойм від Африки до Європи й навпаки, тому майже щороку цих птахів можна помітити на Волині.

– Звичайно, порахувати всіх мартинів неможливо,– сказав Михайло Химин у телефонній розмові. – Але є відповідна методика, яка допомагає визначити число пернатих, які мігрують, із похибкою у 100–200 особин. Далі вони полетіли в білорусь чи, може, на Київщину. Зазвичай, птахи пролітають уздовж водойм, каскадів ставків, особливо, якщо вони співпадають з великими річками, їхніми притоками. Відповідно, у нас, на Волині, основна міграція – по Прип’яті, частково – Стиром і їхніми притоками. Але зупиняються на гніздування тільки там, де є задовільні кормові умови. Те, що зараз мартинів затримується менше, якраз є наслідком погіршення цих умов.

Це якщо про Полісся говорити... А ось взяти територію довкола села Чаруків Луцького району: у 1980 –1990-х роках мартинів звичайних  тут можна було нарахувати 300–500 пар. На сьогодні їх майже нема – невелика кількість хіба в Несвічі. І це пояснюється цим же фактором. Раніше на  місцевих ставках велося рибне господарство, і це само собою було додатковою кормовою базою. Після того, як воно занепало, – птахи вже не облюбовують цей куточок. Другий фактор того, що мартини перестали гніздитися, – це те, що «пливуни», острівки, на яких вони в’ють гнізда, дуже позаростали. Я ходив по тих  острівках, довжина яких – двадцять, а то й тридцять метрів, і бачив, що вони, по суті, стали малодоступними для птахів (раніше їх обкошували  спеціальними косарками). Така ж ситуація і на ставках у Рокинях, що неподалік обласного центру. Колись там гніздилося 150 – 300 пар мартинів, торік – лише в межах тридцяти. А в Луцьку – навпаки: в районі Кічкарівки, завдяки тому, що був високий рівень води, гніздилася потужна колонія, десь до 150 пар.

У зв’язку із занепадом рибного господаства колонія мартинів звичайних зменшилася і в Шацькому національному природному парку. Але натомість з’явилися мартини жовтоногі (це – морський вид), які раніше ніколи тут не затримувалися.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Реклама Google

Telegram Channel