Курси НБУ $ 40.45 € 43.23
Чому й досі хвилює… Хвильовий?

Кадр зі стрічки "Будинок "Слово". Нескінчений роман". (Микола Хвильовий із донькою Любою).

Фото: Світлана Зозуля.

Чому й досі хвилює… Хвильовий?

У всеукраїнський прокат вийшов довгоочікуваний у певних інтелігентних колах фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» українського режисера Тараса Томенка. Знятий ще 2021-го, цей кінотвір презентували широкому колу глядачів тільки цьогоріч, 9 травня

Судячи із запитань відвідувачів «Променя» до пана Тараса та виконавиці однієї з ролей Ніни Набоки після перегляду стрічки в Луцьку 14 травня, на цей кінопоказ прийшли й люди, які просто зацікавлені в українському кіно як такому. Були, звісно ж, і ті, хто «в темі» «Розстріляного Відродження»… Дехто просто дякував режисерові за проникливу та якісно зроблену стрічку, за підбір акторів, які нагадували типажами своїх прототипів (Миколу Хвильового, Володимира Сосюру, Павла Тичину, Майка Йогансена, Михайля Семенка, Остапа Вишню, Леся Курбаса…).

Акторка Ніна Набока, авторка цих рядків і режисер Тарас Томенко  у Луцьку (14.05.24).
Акторка Ніна Набока, авторка цих рядків і режисер Тарас Томенко у Луцьку (14.05.24)

 

Я ж дуже очікувала на прем’єру художнього «Будинку «Слово»…», оператор якої – Михайло Любарський), бо ще 2019-го переглянула в рідному місті однойменну «документалку». Вже у ній Тарас Томенко та Любов Якимчук 
(співавторка сценарію), за посередництвом старих світлин і документів із нарешті відкритих архівів спецслужб, записаних спогадів, зробили першу грунтовну спробу показати творчих мешканців харківського Будинку «Слово» такими, якими вони були в житті: зі своїми радощами й печалями, перемогами й поразками, здобутками й втратами, із досить ранніми смертями й доволі довгим існуванням… Що кому судилося… А то й провідники «червоного терору» присудили…

Бо тільки на перший необізнаний погляд мешканець квартири № 9 «Слова» Микола Хвильовий 13 травня 1933 року за власним бажанням натиснув на той фатальний гачок пістолета – лише у 39 літ. Чому це таки сталося, спробували дослідити згадані творці спершу у документальній, а потім і в художній стрічці, а зіграти-прожити життєвий та творчий злами і досі непересічного письменника Хвильового – відомий український актор В’ячеслав Довженко. Як це йому вдалося з професійної точки зору – це «хліб і сіль» кінокритиків. А на думку пересічної глядачки, яка свого часу спробувала пропустити крізь свою душу  історію життя Миколи Григоровича, В’ячеслав Довженко зробив це досить переконливо та щиро. 

Зокрема, як і його екранний прототип: спершу спалюючи свій новий нескінчений роман, а потім, зібравши за одним столом найближчих друзів-письменників, другу дружину (Юлія Уманцева доносила, зокрема, на власного чоловіка, «куди слід». – Ред.), аби послухали під гітару у його виконанні пушкінських «Бісів» і почули його останню настанову: «Я вам зараз покажу, брати, як треба романи писати».  Згодом – і той фатальний постріл у сусідній кімнаті.

І навіть прийомна донька – Люба, яку в одній зі своїх передсмертних записок, як і в житті, ніжно називав Любистком, своєю любов’ю не змогла його вберегти від такого фіналу.

У згаданій художній стрічці Довженко-Хвильовий не бачить себе у пророчому згодом сні, коли «сексот» Акімов, який спершу намагався потоваришувати з Миколою Григоровичем і його колегами-сусідами, а потім просто здавав їх «енкаведистам» в обмін на гроші й розкоші, кличе їх у «загірну комуну» (місце «світлого майбутнього» за Хвильовим. – Ред.). 

Шлях до неї пролягав річкою, що згодом, прийнявши у свої води численну групу чоловіків, «віддавала» берегу лише криваві хвилі… Так символічно автори стрічки відобразили трагедію урочища Сандармох у Карелії, де з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року «енкаведистами» було розстріляно 1111 представників інтелігенції, з них – 287 українців...

Микола Хвильовий (Фітільов) за чотири роки до цього, пізнавши крах ілюзій від методів впровадження комунізму,  сам собі оголосив смертний вирок і виконав його. Як він до цього прийшов, із погляду авторів стрічки «Будинок

«Слово». Нескінчений роман» та в авторській інтерпретації В’ячеслава Довженка, лучани, зокрема, мали змогу побачити до 22 травня включно. А судячи з того, що гасло Хвильового «Геть від Москви!» українці й сьогодні відстоюють своєю кров’ю, то можна перефразувати частину назви фільму... у нескінченний роман. 

 

Світлана ЗОЗУЛЯ.

Фото Ігоря ПАСТУШКА та авторки.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Спершу в солярій, а потім – на Соловки: у Луцьку покажуть фільм про митців із будинку «Слово».

                          Новинки кіноекрана: в Україні покажуть стрічку про діячів «розстріляного відродження» (Відео).

Реклама Google

Telegram Channel