Юрій Щиголь.
Чому після скандалу з Юрієм Щиголем Держспецзв’язку продовжує закуповувати дрони
Народний депутат із фракції «Європейська Солідарність» Михайло Бондар, який є одним із членів створеної в Раді Тимчасової слідчої комісії з питань облаштування фортифікацій і закупівлі дронів, розповів Radio NV, чому після корупційного скандалу з очільником Держспецзв’язку Юрієм Щиголем, ця структура продовжує закуповувати дрони
«Я впевнений, що Юрій Щиголь не єдиний, хто був близький до влади і який цим займався. Тому, напевно, вони когось прибрали, швиденько внесли за нього заставу, а інша людина, напевно, продовжує це робити», — заявив Бондар в ефірі Radio NV.
Нардеп зазначив, що кошти виділяють не лише на виготовлення безпілотників, а й на їх збирання.
«Вони мають певні компанії [які збирають дрони], я впевнений, що свої. Тому що коли вони були у нас присутні, ми питали про кількість, вони сказали: „200, наприклад, компаній«. Ми кажемо: „Ми знаємо набагато більше. Критерії, як ви їх обираєте?«. Про критерії ніхто не сказав, всі мовчали. Тому, я думаю, це наближені до влади компанії, і вони також закуповують їм запчастини. Тому не лише на закупівлі, я думаю, крадуться кошти, а зокрема на закупівлі якраз всіх комплектуючих для цього чи іншого БПЛА. Тому ось так воно, я думаю, і залишається за [Держспецзв'язком]», — сказав він також.
Бондар нагадав, щоколи забиралися законом у місцевих громад [надходження] військового ПДФО, кошти вирішили скеровувати Держспецзв’язку на закупівлю дронів.
Справа Юрія Щиголя
20 листопада у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що викрили організовану групу у складі керівництва Держспецзв’язку. Очільника відомства Юрія Щиголя тоді запідозрили у заволодінні державними коштами. Того ж дня Щиголя та його заступника Віктора Жору звільнили.
За даними слідства, протягом 2020−2022 років власник групи компаній у змові з керівництвом Держспецзв’язку розробив схему заволодіння бюджетними грошима, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. У схемі брали участь дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили. У НАБУ заявили, що підпорядковане Держспецзв’язку держпідприємство уклало з цими компаніями договори на постачання ПЗ і послуг і у 2021—2022 роках заплатило понад 285 млн грн, хоча ПЗ коштувало 223 млн. За версією бюро, учасники схеми привласнили решту 62 млн і вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном.
Сам Щиголь заявив, що закупівлі Держспецзв’язку з 2020 року «проводили з дотриманням чинного законодавства» і що він збирається довести свою невинуватість у суді.
23 листопада ВАКС відправив Юрія Щиголя у СІЗО. Йому призначили заставу у 25 мільйонів гривень. Через два дні ЦПК повідомив, що Щиголь вийшов з-під варти.
