Курси НБУ $ 40.65 € 43.48
Молодого священника на Волині на прийняття священного сану надихнула історія відомого прапрадіда

Бабуся розповіла, що їхній відомий предок був справжнім патріотом, відстоював незалежну українську церкву.

Фото: Фейсбук.

Молодого священника на Волині на прийняття священного сану надихнула історія відомого прапрадіда

Настоятель храму Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату ієрей Віталій Самолюк – правнук видатного діяча УАПЦ архієпископа Степна Орлика

Про це написав у фейсбуці історик та релігієзнавець диякон Андрій Ковальов, -

інформують у Волинській єпархії Православної Церкви України.

Отець Віталій в інтерв’ю «Громадському інтерактивному телебаченню» розповів, що на прийняття священного сану його надихнула історія прапрадіда. Її розповідала бабуся священника. Вона наголошувала, що їхній відомий предок був справжнім патріотом, відстоював незалежну українську церкву.

«Бабуся довго замовчувала цю історію, боялася гонінь та переслідувань. Її тата, який був сином Степана Орлика, було засуджено на десять років тільки тому, що його батько – священник. Тож про це воліли у нашій сім’ї не говорити», – ділиться спогадами душпастир.

Згодом панотець почав шукати в інтернеті та в архівах більше інформації про свого знаного прапрадіда. З’ясував, що він народився у священницькій родині. Був діячем українського церковно-визвольного руху часів першого відродження УАПЦ, головою Української православної ради у Тифлісі (нині Тбілісі), архієпископом Житомирським і Волинським. За дуже короткий термін організував більше пів сотні парафій.

За відстоювання української церкви («На одній із проповідей казав, що хоч завтра з його плечей знімуть голову, але сумління однаково підказує говорити правду», – каже нащадок) владику Степана заслали в концтабір на Соловках. Про місце поховання нічого не відомо. «За однією версією, його вбили у житомирській тюрмі, за іншою – він переховувався десь у лісах, там і помер», – розповідає в інтерв’ю о. Віталій.

Коли він сказав бабусі, що хоче стати священнослужителем, вона і раділа, і сумувала: боялася, аби не повторив долю свого предка.

Уже більше року о. Віталій є настоятелем громади в селі Жабка. Відправляє богослужіння у невеликій каплиці та мріє, що ближчим часом тут розпочнеться будівництво церкви. «Хочеться продовжити справу мого прапрадіда, який своє життя віддавав Богу, Україні», – каже панотець.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Прихожани і священники храму на Волині невтомно допомагають військовим з перших днів війни.

Реклама Google

Telegram Channel