Нещодавно сумна родинна подія змусила терміново їхати на Львівщину. На вокзалі у Львові сіла на єдине вільне місце у маршрутці «Львів—Трускавець» поряд із симпатичною блондинкою років 25...
Нещодавно сумна родинна подія змусила терміново їхати на Львівщину. На вокзалі у Львові сіла на єдине вільне місце у маршрутці «Львів—Трускавець» поряд із симпатичною блондинкою років 25.
Вона розмовляла по телефону. Вразило ж мене те, що розмова тривала без перерви аж до кінцевої зупинки. А це, з огляду на нинішні вщент розбиті дороги, понад дві години! За цей час я змушена була вислухати усі сімейні новини, пікантні подробиці з життя сусідів, квартирантів... Хто з ким спить і в який спосіб, хто що їсть, у що вдягається, а ще історію розлучення самої співрозмовниці, яке стерво колишній чоловік і свекруха і т. д., і т. п. Тільки на автостанції в Трускавці жінка здивовано вигукнула: «Ой, я вже приїхала, я тобі з дому передзвоню!». Я ж, полегшено зітхнувши, що тортури чужими плітками нарешті скінчилися, подумала: невже моя супутниця ніколи не чула про те, що інтимне життя через те так і називається, що його не гоже виносити на люди, що існують певні етичні норми поведінки у суспільстві, що, зрештою, так довго розмовляти по мобілці — шкідливо?!
