Доброго дня, шановна Катерино Василівно! Вас, напевно, здивує лист від жінки такого віку, з приводу якого сперечаються, як би то його краще назвати - чи то похилим, чи то поважним...
Доброго дня, шановна Катерино Василівно! Вас, напевно, здивує лист від жінки такого віку, з приводу якого сперечаються, як би то його краще назвати - чи то похилим, чи то поважним. Але мені так захотілося за допомогою сторінки «Любить! Не любить» звернутися до наших земляків і землячок - і молодих, і літніх: «Попри всі негаразди і невдачі, долаючи біль і втому, - не сивіймо, не старіймо, відродімося у наших дітях і внуках - будьмо молодими душею і серцем заради них, заради їхнього щасливого майбутнього». І нехай когось підтримають ось ці поетичні рядки: Я ніколи не стану сивою - Завжди буду стрункою, красивою, Чарівливою і молодою. Хтось глузливо хита головою, Хтось зове мене просто дивачкою, Нерозважливою, необачною. Я ж у відповідь тільки всміхаюсь, І, хоч вірте не вірте, признаюсь (Хай лишається це поміж нами) - Я ще й досі фліртую з вітрами. Поверта мене в сонячні весни Невмирущий вогонь-перелесник І літа мої юною мрією Прилітають з далекого вирію. Я ніколи не стану сивою, І, повірте, я буду щасливою.
Добра вам, віри, надії і любові. З повагою Марія Тарасич смт Іваничі
