Грізно дивлячись у відеокамеру на дачі у Сочі, президент Росії Медведєв виголосив свою позавчорашню промову. Прозвучало чимало дискусійних тверджень, але мій слух найбільше різонуло словосполучення «відхід від принципів дружби та партнерства»...
Грізно дивлячись у відеокамеру на дачі у Сочі, президент Росії Медведєв виголосив свою позавчорашню промову. Прозвучало чимало дискусійних тверджень, але мій слух найбільше різонуло словосполучення «відхід від принципів дружби та партнерства».
Це хто б казав! Нещодавно київська журналістка попросила свою подругу в Росії заглянути в книжкові магазини і подивитися, що там можна купити з книг про Україну. Ось деякі назви із надісланого з Москви переліку. «Фашизм в Україні: загроза чи реальність», «Незалежна Україна. Крах проекту», «Поле бою - Україна. Зламаний тризубець», «Проект «Україна», або Зоряний час гетьмана Скоропадського», «Росія. Україна. Коли заговорять пушки», «Бандеризація України – головна загроза для Росії», «Заявка на самогубство. Навіщо Україні НАТО?» Цей «шедевр» сотворив колектив одіозних авторів: комуністи Крючков, Симоненко, регіонал Табачник, «литвинівець» Гриневецький. Дуже «дружня» і надзвичайно «партнерська» література. Чи не так?
