Астрономічне завершення літа пов’язане зі святом святого пророка Іллі, яке відзначають 2 серпня. В народі казали: «В цей день до обіду літо, а по обіді осінь»...
Астрономічне завершення літа пов’язане зі святом святого пророка Іллі, яке відзначають 2 серпня. В народі казали: «В цей день до обіду літо, а по обіді осінь». Побутувало чимало легенд про пророка Іллю. Коли гриміло, казали: «Ілля калачі везе», блискало — «пускає стрілу в нечисту силу». До Іллі хмари ходять, «куди хотять», а опісля — тільки за вітром; на Іллю бусли (лелеки) відлітають у вирій, а якщо не поспішають — осінь буде довгою й теплою. За повір’ям, після свята вже не купаються. Взагалі, серпень — найвідповідальніший місяць у році. Народні обряди пов’язані з початком і закінченням жнив. Тому-то вони, як і народні пісні, поділяються на зажинкові і обжинкові. Починаючи жати жито чи пшеницю, женці зав’язували так звану «бороду», сідали обідати і лише потому приступали до роботи. З першого снопа залишали жменю-дві необмолочених стебел з колосками, а перший сніп пшениці тримали на коровай. Серпень — розпал жнив і в народі недарма казали: «Що в серпні збереш, з тим і зиму проведеш». У білоруській мові його звуть жнивцем, а на Прикарпатті кивнем (у спеку коні кивають головами, відганяють гедзів). Закінчуючи жнива, зрізали «бороду», сплітали з колосків вперемішку з квітами та калиною вінок, одягали його на голову найкращої жниці і супроводжували її по селу з піснями. В піснях славили женців, які, «жнучи, натомились від спеки та роботи, потом вкрились», величали господарів та їх дітей, висловлювали надії на ще кращий урожай в майбутньому році. «От діждали літа та нажали жита, поставили в копки і вдарили гопки», — веселились і приказували женці. А по завершенню жнив орали поле і засівали озимину. А тепер запитання. 1. Чому після свята Іллі, як вважали в народі, не можна купатися? 2. Для чого зберігали колоски жита чи пшениці з першого снопа? 3. Чому восьмий місяць року назвали серпнем? Олександр НАУМЧИК.
