Вважається, що наше суспільство занадто політизоване. Нібито всі навколо тільки те й роблять, що стежать за випусками новин, обмінюються враженнями, іноді сваряться після чергової баталії у верхах. Та нещодавно мені трапилася унікально байдужа до політики людина...
Вважається, що наше суспільство занадто політизоване. Нібито всі навколо тільки те й роблять, що стежать за випусками новин, обмінюються враженнями, іноді сваряться після чергової баталії у верхах. Та нещодавно мені трапилася унікально байдужа до політики людина.
У редакцію прийшов молодий чоловік у костюмі, при краватці, із повною сумкою оправ та готових для продажу окулярів. Показував товар, особливо акцентуючи на тому, що оптика виготовлена в місті Ізюм Харківської області. У мене ж згадка про Слобожанщину викликала асоціацію із покійним харківським губернатором Євгеном Кушнарьовим. «Знаю-знаю ці краї, - кажу, щоб підтримати розмову, – Ізюм - це ж той самий район, де застрілили Кушнарьова». У відповідь – тиша. «Пам’ятаєте, він там загинув на полюванні», - повторюю. Знову нуль емоцій. «А ви взагалі-то знаєте, хто такий Кушнарьов?» – запитую вже зовсім здивовано. «Ні, - посміхнувся комерсант невимушено. - А навіщо? Мені за це гроші не платять».
