«Пішли купимо пляшку, у тебе іще залишилося двадцять гривень. Дома скажеш, що гроші вкрали»...
«Пішли купимо пляшку, у тебе іще залишилося двадцять гривень. Дома скажеш, що гроші вкрали».
«Відстань, я не можу, я мушу віддати «бабки». Діалог на весь голос почула у вечірній маршрутці напередодні першого вересня. Найбільше вразило те, що розмова відбувалася не між пияками зі стажем, а між дівчатами років по п’ятнадцять. Розвалившись на останніх сидіннях, дівулі на весь салон обговорювали, як би то їм організувати продовження банкету, хоча за вікном була одинадцята вечора. А вже наступного дня отримала враження сильніші за вечірні. Після святкування Дня знань на деяких школярів було страшно дивитися. О восьмій вечора на зупинці напроти редакції дві кралі тримали третю, інакше упала б на проїжджу частину дороги. А на Київській площі у маршрутку поривався не зайти – залізти! на колінах роздягнутий до пояса юнак.
