Про те, що голосом Ніни Матвієнко співає душа України — знала завжди. А про те, що славетна співачка має ще й неабиякий літературний талант, довідалася зовсім недавно, прочитавши її книгу «Ой виорю нивку широкую»...
Про те, що голосом Ніни Матвієнко співає душа України — знала завжди. А про те, що славетна співачка має ще й неабиякий літературний талант, довідалася зовсім недавно, прочитавши її книгу «Ой виорю нивку широкую».
Тонким відчуттям слова і життя позначені щоденникові записи, листи, спогади, нотатки з гастролей країнами світу, хроніка подій Помаранчевої революції з участю тріо «Золоті ключі». Але найбільше мене вразило, як опис найбуденнішої жіночої справи — приготування борщу — під пером авторки стає моментом поезії: «Варю борщ і помічаю цікаве явище: вкинула до квасолі картоплі, вона так туди влетіла, як хазяйка, розіпхалась по всій каструлі і жде, щоб я швидше закрила покришкою. Я усміхнулась і затулила. Пасерую моркву із селерою і теж туди, вона не дуже охоче із сковороди злізла, ложкою мусила згрібать. Надула губи, аж піна пішла біла, бо ж олією її шмарувала. Покришкою боялась накривать, бо бачу — як шугоне, не зловлю, так і жде моменту. Але буряк так буряк, справжній козак, зайшов туди, наче з коня злетів: наробив гармидеру, бо ніхто вже й світу білого після нього не побачив. Закипіло раптом усе! Ложкою їх повінчала, посварила — втихло!». Браво, Ніно, от би сьорбнути хоч ложку того борщу!