Наблизившись до дитячого майданчика, 3,5-річний малюк здивовано вигукнув: «Бабусю, дивись, пташечка поламалася!» Неподалік від пісочниці лежав... мертвий голуб...
Наблизившись до дитячого майданчика, 3,5-річний малюк здивовано вигукнув: «Бабусю, дивись, пташечка поламалася!» Неподалік від пісочниці лежав... мертвий голуб.
Банальна життєва реалія раптом повернулася складною філософською й педагогічною проблемою. Категорії життя і смерті важкодоступні й для дорослої психіки. А як пояснити дитині різницю між світом речей і живою природою? Адже хлоп’ятко, коли ламається чергова машинка, відкладає її вбік зі словами: «Тато прийде і відлемонтує». То чому б не відремонтувати і мертвого голуба? Так не хочеться травмувати дитину сумними реаліями незворотності й невідворотності смерті. І все ж якомога раніше треба пояснити їй, що котикові чи собаці боляче, коли смикати його за хвіст чи бити палицею, що кожна зламана знічев’я гілка чи зірвана квітка уже ніколи не порадує нас плодом, що ми — творіння Боже й частинка того, що нас оточує.
