У маршрутці пахло чимось смачненьким. Умостившись на задньому сидінні, двоє другокласників смачно хрумтіли чіпсами, дістаючи їх із великих упаковок і голосно обговорювали, де в Луцьку найсмачніші... шашлики! З усього було видно, що хлоп’ята, яких ще торік возили до школи батьки, тепер насолоджуються отриманою волею, бо статус другокласників дарував їм самостійність...
У маршрутці пахло чимось смачненьким. Умостившись на задньому сидінні, двоє другокласників смачно хрумтіли чіпсами, дістаючи їх із великих упаковок і голосно обговорювали, де в Луцьку найсмачніші... шашлики! З усього було видно, що хлоп’ята, яких ще торік возили до школи батьки, тепер насолоджуються отриманою волею, бо статус другокласників дарував їм самостійність.
Жінка, що сиділа неподалік, зауважила, що дітям їсти чіпси дуже шкідливо. — А дорослим?— не розгубився один із юних «гурманів». — І дорослим шкідливо!— зітхнула жінка. — То навіщо їх тоді виробляють?— здивувався школярик. — Вони смачні, а якщо смачні, то корисні!— пояснив причіпливій тітоньці інший. А й справді, дитині практично неможливо пояснити, що саме те, що смачне, частенько буває вельми шкідливим. А ще подумалось: ті, хто випускає шкідливі для дітей продукти і напої,— чинять злочин перед майбутнім нації. А це страшніше, ніж злочин перед окремою особою. А суспільство жує собі й мовчить...
