ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК: «а пасажири мене не підтримали»...

Зателефонував лучанин Микола Іванович Гаврилюк.
— Ви зачепили дуже болючу тему — про засилля блатного репертуару в громадському транспорті. «Дістав» він якось і мене, тим паче, що їхав зі Львова з малолітньою племінницею.
Зробив зауваження водієві, що деякі «пісенні» висловлювання непристойно звучать у нормальному товаристві, а він грубо мене обірвав. Мовляв, їдеш, то й тішся, що везуть, і не твоє діло, що я на своєму робочому місці слухаю.
Коли б слухав через навушники, то й справді не моє діло. А то ж увімкнув на весь салон. Я дуже сподівався, що хтось із пасажирів мене підтримає. Помилився! Навпаки, почали кричати: «Не нервуй водія! Нам такі пісні подобаються!».
І так мені душа заболіла! Хотілося крикнути: «Люди ви чи покидьки без почуттів і моралі?! Самі порпаєтеся у бруді, то навіщо прилучати до нього й дітей? Невже не розумієте, що від середовища, яке нас оточує, від людей, з якими спілкуємось, від музики, яку слухаємо, від їжі, яку споживаємо, залежить якість нашого життя. А воно у кожного одне!».