Дуб біля будинку Косачів у Луцьку – жива нитка зв’язку між Лесею Українкою і нами

Мета – збереження у природному стані вікового дуба звичайного, висадженого на початку ХХ століття біля будинку, у якому у 1890–1891 роках проживала видатна українська поетеса Леся Українка. Місцезростання означеного об’єкту поблизу будинку, в якому свого часу проживала родина Косачів, дозволяє розглядати його і як меморіальне дерево.

Про це розповіли на фейсбук-сторінці Природно-заповідний фонд Луцької громади.

Дерево росте в історичній частині міста Луцька, неподалік Луцького замку, на вулиці Кафедральній. Воно має висоту 19 метрів, розлогу крону та ошатний вигляд. Це старовікове, меморіальне дерево віком понад 100 років перебуває у доброму стані. Воно має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, пізнавальну та культурну цінність.

Дерево можна побачити навіть на архівному фото 1919 року. У кроні дуба постійно знаходять різні види птахів, а деякі і гніздяться в ньому. У літню спеку це дерево створює комфортну тінь для відвідувачів Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».

Площа охоронної території становить 0,002 га, пам’ятка входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, для якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Підставою для заповідання цього дуба стали його вік, високі декоративні якості, розташування у центрі старого Луцька та сусідство з історично важливим будинком, де мешкала родина Косачів. Будинок датується кінцем XVIII століття і розташований на розі вулиць Кафедральної та Драгоманова, поряд із костелом Св. Петра і Павла. Колись ця кам’яниця стояла на місці оборонного рову Окольного замку. Нині тут діє музей «Лесина вітальня», який дозволяє зануритись у побут великої родини, що залишила глибокий слід в історії України.

Втрата «Лесиного ясена» — та охоронна компенсація

У тій самій частині Луцька до 2020 року ріс «Лесин ясен» — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення з 1972 року. Це дерево, віком понад 220 років, росло поблизу будинку Косачів на Замковому майдані. Воно мало висоту 20 м і діаметр стовбура 1,4 м. Це була не лише природна пам’ятка, а й туристичний символ Луцька, пов’язаний із дитячими роками Лесі Українки.

Однак деревні рослини — живі об’єкти, схильні до старіння. Упродовж останніх років (до 2020 р.) стан ясена погіршувався: через прогресуюче гниття серцевини, великі тріщини, порожнини та небезпечний нахил дерева у бік Замкової площі виникла реальна загроза. У травні 2020 року його оглядали науковці-арбористи НУБіП. Вони підготували план лікувальних заходів, однак реалізувати їх не встигли: в ніч на 30 червня 2020 року сильна злива та буревій повалили дерево.

При остеженні стовбуру поваленого дерева встановлено, що ясен був у незадовільному стані, зі значною серцевинною гниллю та трухлявістю. У 2021 році «Лесин ясен» було офіційно виключено з переліку об’єктів ПЗФ.

               «Лесин ясен» впав після буревію. Архівне фото

Пам’ять у виробах і музичних інструментах

Частину деревини «Лесиного ясена» було передано майстрам для створення виробів декоративно-прикладного мистецтва та музичних інструментів, зокрема:

• Громадській організації «Київський кобзарський цех»;

• Експозиції «Іграшки Лесиного краю» у музеї села Княгининок;

• У вересні 2020 року волинський майстер Дмитро Березюк виготовив із деревини ясена поліську дудку-колянку, яка нині зберігається у Волинському краєзнавчому музеї;

• Один із фрагментів дерева передано до експозиції Музею дерев видатних українців у м. Переяслав.

Історична довідка: «Лесин ясен»

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Лесин ясен» існувала з 1972 року. Вона була створена для збереження ясена, який ріс біля будинку Косачів. Родина Косачів переїхала до Луцька навесні 1879 р., коли батька Лесі Петра Антоновича перевели до Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників. Спочатку родина оселилася в помешканні на Замковому майдані, а потім у приватному одноповерховому будинку біля р. Стир. У Луцьку восьмилітня Леся написала свій перший вірш «Надія», коли її тітку Олену Косач вислали в Сибір. Пізніше, у 1890–1891 рр., Косачі жили в кам’яниці, поруч з якою зростає пам’ятка природи «Дуб біля будинку Косачів».

Першим візуальним свідченням існування «Лесиного ясена» є малюнок кінця XIX ст., який зберігається у Національному музеї в Кракові. На фото початку ХХ століття ясен вже має потужну крону.

Дерево видно на історичних світлинах: під час австрійської окупації Луцька (1915–1916), на світлині 1917 року, під час відвідин Луцька Юзефом Пілсудським у 1921році, на польських поштівках 1920–1930-х рр. та німецьких матеріалах 1941–1942 років.

Створення ботанічної пам’ятки природи «Дуб біля будинку Косачів» стало відповіддю на втрату «Лесиного ясена». Це — не лише символ культурної спадщини, а й важливий природоохоронний крок для збереження історико-природного балансу старого Луцька.

Бережімо зелену спадщину разом. «Дуб біля будинку Косачів» — це не лише дерево, це жива нитка зв’язку між минулим і сьогоденням, між Лесею Українкою і нами. Пам’ятаймо і оберігаймо цю унікальну пам’ятку природи у самому серці Луцька

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: У Луцьку встановили сучасні напівпідземні контейнери біля ЦНАПу.