У маршрутку № 47, якою вчора я добиралася на роботу, зайшов юнак років 20 з марлевою пов’язкою на обличчі...
У маршрутку № 47, якою вчора я добиралася на роботу, зайшов юнак років 20 з марлевою пов’язкою на обличчі.
Напередодні у теленовинах показували, що у Тернополі у зв’язку із епідемією грипу, що вже забрала десяток життів, таке явище стає досить поширеним. У нас же то був чи не перший випадок, тому й реакція пасажирів була різною. Бабуся років вісімдесяти перехрестилася і прошепотіла: «А таки правда, що кінець світу скоро буде». Чотирирічний хлопчик голосно й безпосередньо запитав у мами: «Цому дядя зав’язав рота?». Мама коротко пояснила: «Щоб не захворіти». А дівчата-студентки на задньому сидінні весело хіхікали і перешіптувалися. Юнак же незворушно уткнув носа в якийсь журнал і ні на кого не звертав уваги, хоча, вочевидь, почувався не дуже зручно. Американські медики радять своїм громадянам у період епідемії... якнайчастіше мити руки з милом. А зізнаймося, чи завжди робимо ми це, вийшовши із громадського транспорту і прийшовши на роботу? При цьому пригадаймо, скільки разів за поїздку доводилося передавати водієві гроші за проїзд на прохання інших пасажирів. Пригадали?! Ото ж бо...