Кандидат у президенти Польщі завершив агітацію квітами до пам’ятника жертвам Волинської трагедії

У Польщі у неділю, 1 червня, відбудеться другий тур президентських виборів, який аналітики вже охрестили «справжнім зіткненням цивілізацій».

Центрист і чинний мер Варшави Рафал Тшасковський змагатиметься з кандидатом Каролем Навроцьким, якого підтримує партія «Право і справедливість», інформує NV.

За даними останніх соціологічних опитувань, боротьба буде надзвичайно напруженою — Тшасковський може набрати 50,6% голосів, а Навроцький — 49,4%.

У першому турі 18 травня Тшасковський здобув 31% голосів, а Навроцький — 30%, при цьому кандидати від ультраправих неочікувано отримали понад 21%, створивши додатковий електоральний резерв для Навроцького.

Тшасковський закликав своїх прихильників максимально мобілізуватись і сподівається повторити рекордну явку понад 74%, яку зафіксували на парламентських виборах 2023 року.

«Якщо участь буде такою ж високою, як у 2023-му, ми переможемо», — заявив він на мітингу в місті Хойніце.

Він також заявив, що з Навроцьким на посаді президента країну очікує «хаос».

Натомість Навроцький завершив агітаційну кампанію покладанням квітів до пам’ятника жертвам Волинської трагедії. «Це був геноцид проти польського народу. Я буду президентом вашого майбутнього. Минуле і майбутнє можуть поєднатися», — заявив він.

Як зазначає видання, цей крок відображає іншу важливу лінію розколу: попри те, що Польща є одним із головних союзників України після повномасштабного вторгнення РФ, Навроцький, прихильник Дональда Трампа, виступає проти вступу України до НАТО та закликає обмежити соціальні виплати для мільйона українських біженців у Польщі. Він також наполягає на тому, що Київ має офіційно визнати відповідальність за Волинську трагедію 1943−1945 років, під час якої загинуло близько 100 тисяч поляків.

Розбіжності в агітаційній програмі між кандидатами охоплюють також аборти, права ЛГБТК+ та перспективу запровадження цивільних партнерств для одностатевих пар. Посада президента Польщі хоча й має здебільшого представницький характер, однак дає ключове право вето на закони. Саме це право неодноразово використовував нинішній президент Анджей Дуда, блокуючи ініціативи прем'єра Дональда Туска з 2023 року.

Водночас Навроцький опинився в епіцентрі кількох скандалів. Він стверджував, що володіє лише однією квартирою, однак пізніше стало відомо про придбання другої в рамках сумнівної угоди з літнім чоловіком, додає RFI.

Також журналісти оприлюднили розслідування, в якому стверджується, що Навроцький, працюючи охоронцем у готелі, домовлявся про секс-працівниць для гостей. Кандидат назвав ці звинувачення «купою брехні» та пообіцяв подати позов проти ЗМІ, які їх оприлюднили.

Експерти попереджають: через мінімальну різницю в підтримці результати можуть стати відомими лише в понеділок.

«Я б утрималася від того, аби відкорковувати шампанське в неділю ввечері», — зауважила політологиня Анна Матерська-Сосноська.

22 травня перше соціологічне опитування напередодні другого туру президентських виборів у Польщі зафіксувало незначну перевагу кандидата Навроцького, який раніше виступав проти вступу України до НАТО. Водночас Тшасковський висловлювався за те, аби Україна стала частиною Альянсу.

19 травня Національна виборча комісія Польщі оголосила остаточні результати першого туру виборів президента.

Після підрахунку 100% голосів стало відомо, що мер Варшави Рафал Тшасковський від партії влади набрав 31,36%, а директор Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія ПіС, — 29,54%.

Переможець другого туру виборів президента Польщі має вступити на посаду 6 серпня. BBC Україна зазначає, що лідер партії, кандидат якої програє - Дональд Туск або Ярослав Качинський — піде на політичну пенсію, що у будь-якому разі матиме історичне значення для Польщі, на політичній сцені якої ці двоє політиків домінують вже 20 років.