Пора була хоч і не пізня, але вже темна. Тому аж сахнулася, звернувши із освітленої вулиці в безлюдний провулок і наткнувшись на дебелого чоловіка у захисній масці...
Пора була хоч і не пізня, але вже темна. Тому аж сахнулася, звернувши із освітленої вулиці в безлюдний провулок і наткнувшись на дебелого чоловіка у захисній масці.
Він стояв під деревом напівобернутим і спочатку я не збагнула сенсу його рухів. Потім зрозуміла: чоловікові закортіло запалити. Але наявність маски на обличчі вибила його із звичної колії: в одній руці — цигарка, в іншій — запальничка, але маску забув зняти! Ні, таки дивні істоти — ці чоловіки, а ще незбагненніша їх вибіркова турбота про власне здоров’я. Позавчора дівчина за однією із кас у відомому луцькому супермаркеті «Там-Там» замість того, щоб рахувати товар і давати здачу покупцям, раптом почала голосно сміятися. Ошелешені відвідувачі не знали, що думати, доки не озирнулися в напрямку її погляду. У черзі до каси стояло троє дебелих хлопців... у протигазах! Мовляв, маски у нас усе ще — дефіцит, то ми ось захищаємося, як можемо. А що, молодці! Можливо, імунітет у них і нікудишній, але із почуттям гумору точно все гаразд!
