У рідному селі Немир на свого захисника чекає мама Оксана Ананіївна та кохана дружина Оксана.
18-річним пішов на війну: історія сержанта з Волині з позивним Розвідка
Пан Володимир – головний сержант зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 100 омбр
Перший бойовий досвід чоловік здобув ще у 2017 році – під час АТО/ООС.
Про це розповіли на фейсбук-сторінці 100-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
«На той момент мені виповнилося 18 років і я пішов на контракт у 14 бригаду, в якій служив розвідником аж до 2020 року. Після звільнення зі служби вирішив набити татуювання у вигляді сови, символу військової розвідки, як згадку про часи служби, –
розповідає Володимир.
Після закінчення контракту, чоловік два роки працював на будівництві. Так тривало до лютого 2022 року…
«23 лютого 2022 року мені зателефонували із військкомату і сказали з’явитися наступного дня. Проте на мобілізацію довелося чекати кілька тижнів. Зрештою я потрапив у 100 бригаду», – пригадує боєць.
Вже в «сотці» Володимир отримав від побратимів позивний Розвідка.
За три роки повномасштабного вторгнення чоловік брав участь у боях на Лиманському, Покровському та Торецькому напрямках.
«Я був у складі вогневої групи в Торецьку. Нашим завданням було прикриття піхотинців та збиття ворожих «пташок». Під час чергування я бачив війну зблизька. В той момент, дійсно, прийшло розуміння, що наші піхотинці – це справжні титани, котрі виконують неймовірно важку та небезпечну роботу», – пригадує Розвідка.
Восени 2024-го під час рекогностування позицій поблизу Торецька в бронеавтомобіль наших захисників влучив ворожий дрон, у результаті чого Володимир одержав поранення.
«Дрони суттєво змінили хід війни в порівнянні з 2017-м роком, та й інтенсивність бойових дій зросла в рази», – розмірковує Володимир.
Під час служби у війську Розвідка отримав низку нагород, як відомчих, так і державних, зокрема, орден «За мужність» ІІІ ступеня. Втім, за словами самого бійця, воює він не за нагороди, а за мир у рідній Україні. А ще чоловік мріє якнайшвидше повернутися додому, адже там, у рідному селі Немир, що біля Луцька на свого захисника чекає мама Оксана Ананіївна та кохана дружина Оксана.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Воїн із громади на Волині отримав високу нагороду.
