Місцеві багато працюють, не перестають читати й чекають перемоги і повернення рідних з війни.
Черемошне – волинське село, де ліс годує, а бібліотека тримає життя (Відео)
Село Черемошне на Ковельщині — крайня точка на мапі Колодяжненської громади
Люди живуть із сезонних доходів, саджають городи та доглядають худобу. Хтось виїжджає за кордон, хтось — у місто.
Роботи в селі немає, школу закрили. Єдиний заробіток — ліс, розповів Суспільному мешканець села Петро Романюк.
«В селі, в основному, літом — то гриби, ягоди. А так їдуть люди на Польщу, за кордон, хто куди може. А старших вже отут мало залишилось. Наше село вже теж…», — каже чоловік.
Марія Пантонік чистить гриби, які приніс із лісу її чоловік. «Так ми живемо кожен день. Ну не кожен день, а як нам принесуть роботу, ми отак і працюємо. Бачите, яка цікава робота, головне — заспокоює нерви, — жартує жінка. — Таку красу переберемо, а ще супчику зваримо».
Походження назви села
Черемошне розташоване за понад сто кілометрів від Луцька у Ковельському районі. За офіційними даними Колодяжненської громади тут проживають 554 мешканці.
Як розповіла місцева жителька, завідувачка бібліотеки Віра Скорук, є дві версії походження назви села.
«В нас дуже багато черемухи, тому всім так здається, що воно пішло від назви «черемха», — говорить бібліотекарка Віра Скорук. — В архівах мало згадок про Черемошне. Ну, мабуть, тому що ми були під Польщею до 1939 року. Але є книжка Артемія Теодоровича, то там згадується, що був такий пан Черемошнянський, але це не доведено. Є така версія, що від цього прізвища пішла назва села».
Місце, яке тримає життя в селі
Місцем, яке тримає життя у селі, жителі Черемошного називають місцеву бібліотеку. Віра Скорук працює у місцевій книгозбірні майже 40 років. Каже: село житиме, поки діє бібліотека і люди читають.
Зі слів завідувачки, у бібліотеці є орієнтовно 250 читачів. Пів сотні з них — діти.
«Зараз такий час, не хочеться мені їх (читачів) втрачати, пропоную якісь новинки. Мало зараз книг нових, бо у громаді, самі розумієте, проблем море, — каже Віра Скорук. — У нас популярним є волинські автори: Гуменюк, Лис. Ці книжки читаються завжди. У мене є чоловік 1952 року народження, то він просить, наших сучасних, українських, письменників».
Життя у Черемошному триває. Завідувачка бібліотеки каже: місцеві багато працюють, не перестають читати й чекають перемоги і повернення рідних з війни.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: На Волині серед ночі четверо неповнолітніх у лікарні через гонки на мотоциклах.
